Полковник Січових Стрільців Євген Коновалець не один раз відвідував Шепетівку
У Шепетівці, у мікрорайоні Косецький біля школи №8, паралельно вулиці Січових Стрільців знаходиться вулиця Є. Коновальця. Названа вона на честь полковника Армії УНР, голови Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН. Усю його біографію можна звести до короткої формули: «Жив для України і загинув за неї». Він ще при житті став символом національно-визвольної боротьби за Українську Державу.
Історична замальовка до Дня міста. Шепетівка 1925 року
Яким було наше місто та його соціально-економічне становище в 1925 році? Відповідь на це запитання знаходимо в даних Центрального статистичного управління УРСР.
Забуті імена Української революції 1917 – 1921 рр. Семен Голуб
Один з тих, хто причетний до подій в Шепетівці в роки Української революції 1917 – 1921 рр. є Семен Голуб. Зокрема він згадується в численних краєзнавчих виданнях, таких як «Громовиці над Шепетівкою», «Історія міст і сіл УРСР. Хмельницька область», романі М. Островського «Як гартувалась сталь». Втім, непересічний шепетівчанин напевно не знає, хто він такий, а тим більше, який його життєвий шлях, яка його доля.
85 років тому польські сім'ї розпочали масово депортувати з державної прикордонної смуги в Казахстан
Сьогодні, 85 років тому, за вказівкою вищого партійного керівництва Української РСР (хоча перше і останнє слово у даному питанні залежало від Москви) розпочався перший етап масової депортації польських сімей з державної прикордонної смуги в Казахстан. Тоді з Шепетівського району протягом 20-ти днів травня-червня 1936 року було переселено 384 польські сім’ї. Загальна ж чисельність депортованих під час цієї хвилі становила 26778 осіб.
До Дня вшанування пам’яті жертв політичних репресій
Сьогодні, у третю неділю травня, згідно Указу Президента України від 21 травня 2007 року, ми вшановуємо пам’ять жертв політичних репресій.
Як на Шепетівщині відбувались розкопки давньоруського городища
Давньоруське городище у с. Городище Шепетівського району Хмельницької області відоме на археологічній карті України ще з кінця XIX ст. У 1957-1964 рр. тут було проведено широкомасштабні розкопки Галицько-Волинською архітектурно-археологічною експедицією Ленінградського відділення Інституту історії матеріальної культури АН СРСР і Ленінградським державним університетом під керівництвом М. К. Каргера.
Друга світова війна очима мирних жителів
В ці дні Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, вшановує подвиг ветеранів, а також жертв війни. Заслуговують на пам’ять й ті, хто постраждав під час окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села.
50 цікавих фактів та історій Шепетівки
Музей пропаганди підготував перелік цікавих фактів та історій Шепетівки. Склали їх за спогадами ветерана Другої світової війни, шепетівчанина, випускника шепетівської школи №3, Сінькова Миколи Петровича, 1923 р.н. Ми впевнені, що хоч один та ви не знаєте ;-)
Ці сервізи бачив кожен, та не кожен знає їх історію
Різні цікаві речі передають люди до Музею пропаганди. Одні з них розповідають чиюсь родинну історію, а деякі є свідками тих чи інших подій. Нещодавно до музею потрапили предмети столового посуду та різноманітні статуетки, які користувалися неабиякою популярністю в радянські часи.
Марко Безручко та його роль у історії Шепетівщини
Марко Данилович Безручко – генерал-хорунжий армії УНР, голова штабу Корпусу Січових Січових Стрільців, начальник штабу Армії. Його життєвий шлях тісно пов’язаний з Шепетівкою. Саме завдяки вмілим тактичним плануванням оборони Шепетівського залізничного вузла у квітні 1919 року Марко Безручко зажив слави видатного тактика військового мистецтва.