Версія для друку
Розділ Культура

Олена Іськова: Я говорила з тишею і Богом

Автор 20 квітня 2016, 12:39
19 квітня 2016 року в квітучий сонячний весняний день, в музеї ім. М.Островського зібралися ті, хто любить під музику поезій відпочити душею, пережити приємні хвилини спілкування, серцем доторкнутися до світлих поетичних рядків. На черговій зустрічі літературно-мистецької студії «Доля» чарівна талановита Олена Іськова (Миклащук) презентувала нову збірку поезій «Небо в окопах».
Цього разу гостями студії були: Василь Горбатюк – голова Хмельницької обласної Спілки письменників України та Анатолій Ненцінський - поет, член Спілки письменників України.

Хочу сказати, що стало доброю традицією збиратися студійцям та любителям поезії на зустріч із поетичним словом. Вже не вперше студійці радо приймають талановитих особистостей, проводять презентації нових поетичнихзбірок. Здається зовсім недавно презентували збірку Олени Іськової «Рветься душа у небо», яку було представлено з особливою теплотою, бо магія її поетичного слова не залишає нікого байдужим. Вірші Олени Володимирівни позначені глибоким змістом, у них яскраво проявляється самобутність та неповторність, щира любов до своєї малої Батьківщини, до мальовничих Вербівців, де народилась авторка. Чудова лірика, ніби сплелась у віночок і помістилась на сторінках на перший погляд, нібиневеличкої, але водночас такої глибокої за змістом збірки «Рветься душа у небо».

Але давайте познайомимося з нашою героїнею ближче:

Іськова-Миклащук Олена Володимирівна народилася 12 квітня 1983 року в мальовничому селі Вербівцях нашого району За освітою — філолог, закінчила Рівненський державний гуманітарний університет. Працює вчителем та завучем рідної Вербовецької школи. Слова в душі зазвучали ще в ранній юності. Все почалося із захоплення неймовірною красою рідного краю. Ще у школі мала перемоги у літературних конкурсах.

До листопада 2013 року творчістю Олени Володимирівни керувала ЛЮБОВ: до коханого, до України,  до людей та природи. Далі почали переважати майданні настрої, біль за долю України.  А, коли у серпні 2014 року мобілізували чоловіка, основною темою стала війна зі скромною назвою АТО та життя донечки без тата.

Публікувалася в журналах: «Дніпро»,«Чорнильна Хвиля», в Міжнародному журналі «Склянка Часу / Zeitglas» (Україна—Росія—Німеччина), в газетах: «Подільські вісті», «Життя», «Шепетівський вісник», «Дошкілля. Ua», в багатьох альманахахта колективних збірках.  Добірки віршів представлено на кількох мистецьких Інтернет-сайтах. У співавторстві з композиторами Іваном Пустовим, Миколою Ведмедерею, Віктором Охріменком та Сергієм Голоскевичем створено близько 20 пісень.

Лауреат ІІІ міжнародного поетичного конкурсу "Чатує в століттях Чернеча Гора". За підсумками конкурсу "Поетичні таланти української освіти" здобула 1 місце у номінації "Романтичні вірші" та 2 місце у номінації "Вірші на виховну тему". Переможець конкурсу авторських літературних творів у жанрі гумористична мініатюра «А ВАСИЛЯ КУПАЛА», а також конкурсу віршів, що проводила газета «Життя».

У 2014 році побачила світ поетична збірка «Рветься душа у небо».

«Небо в окопах» – це друга збірка авторки, у якій більшість віршів була написана протягом останнього року. У кожного з них – своя емоційна історія, бо писалися з розповідей чоловіка Андрія, учасника бойових дій, який нещодавно повернувся додому.

Збірка складається з трьох розділів:

-розділ «Смак війни»
Це схоже на проходження пекельних кіл, під час якого ліричний герой пригадує картинки життя з мирного минулого, попадаючи у страшний вир воєнних дій.
-розділ «Тільки душа не зігріта» включає поезії на різні теми;
-розділ «Його доторкнутись щоки» - вірші про кохання.

Олена тонко відчуває те, про що варто говорити і вміє знаходити потрібні слова. Її поезії являють собою переплетіння вражень і передчуттів, гнучких метафор і ясних образів.

Приведу слова Анатолія Ненцінського, які надруковані у Слові до Читача збірочки: «Прочитав рукопис один раз. Потім другий раз. Іще. Так на серце лягло... «Це ж яка велика душа в цієї невеличкої жіночки! І яка талановита вона!» - це я собі отак подумав, А Вам, шановний Читачу, кажу: коли читав, то на полях майже біля кожного вірша, щоб і авторка бачила, писав: «Аплодую». Біля деяких: «Браво!»..... Головне ж – з появою двох книжок Хмельниччина збагатилася на дві світлі, пронизливо ліричні, поетичні сповіді-перлини».

До цих слів вимогливого пана Анатолія просто не можу нічого додати. Це вища похвала з його уст нашої талановитої землячки.

На часі прийняття Олени Іськової до Спілки письменників України. Віримо, що її книжечки будуть бажаними у кожному домі не тільки шепетівчан, але з часом розійдуться по всій Україні.

Під час заходу прозвучали у запису пісня «Не осуди» (слова Олени Іськової, музика Івана Пустового), яку виконує хмельницька співачка Олена Мишляковська

Ще одну пісню Олени Іськової «Про маму» виконала Ольга Лукащук.

А потім Олена читала свої вірші і молодь (в залі були пристуні студенти медичного училища і старшокласники шкіл міста) захоплено слухала.

Я говорила з тишею і Богом
На грані, де кінчається свідомість.
Змивали гіркі сльози на підлогу
Усі гріхи, що лиш мені відомі.

І суєта лишалась за порогом,
Душі подарувавши невагомість.
Спинився час у мареві безсоння.
Відплакали і мовчки згасли свічі.

І, падаючи в мороку бездоння,
Молитви з уст зривалися одвічні.
Сів ангел промінцем на підвіконня,
Новий світанок заглядав у вічі.

З вітальним словом до Олени звернулися Василь Горбатюк та Анатолій Ненцінський, члени Спілки письменників України, Валентина Мазур – начальник методичного відділу управління освіти районної державної адміністрації, керівник літературно-мистецької студії «Доля», директор музею В’ячеслав Сміховський.

Ведучою заходу була Галина Олійник, а Ольга Лукащук подарувала Олені та слухачам свої пісні «Батьківська молитва» та «Помилось за Вкраїну».
Фотозвіт із презентації