Селище Гриців Шепетівського району має велику та багату історію. В минулому містечко Гриців відносилось до Ізяславського повіту, було волосним центром. Розташоване біля місця притоки річки Білка до річки Хомори, є одним з найстаріших населених пунктів Волині. Однак зараз туристів може більше зацікавити не історія, а те що вона лишила по собі в сьогоденні - палац Грохольських.

Сьогодні, 11 квітня, відзначають Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів. З цієї нагоди Музей пропаганди опублікував спогади мешканців Шепетівщини про діяльність подібних таборів на теренах нашого краю.

Кожне місто має свою особливу історію, кожне місто має свій вік… Кажуть, у кожного міста є душа. І не важливо, скільки йому років і якого воно розміру. Душа міста – це вир думок, історичних подій, людських життів, енергія вулиць, мелодії скверів та площ – субстанція, що пульсує десь поза межами людського розуміння.

Автори циклу «Українські палаци. Золота доба» дослідили один з найбільш вражаючих маєтків в Україні, який сучасники порівнювали із Версалем і який вражав гостей своєю величчю. Мова йде про палац Санґушків в Ізяславі. 

Науковий архів Інституту археології НАН України виклав у відкритий доступ старі світлини Заславського і Острозького повітів Волинської губернії. Нині це Шепетівський район Хмельницької області та Острозька громада Рівненської області.

Цього року виповнюється 135-та річниця з дня народження відомого дослідника історії Південно-Східної Волині та першого директора Шепетівського краєзнавчого музею – Володимира Івановича Кочубея.

Одним із найбільших проектів початку ХХ ст. на території Поділля та Південно-Східної Волині стало будівництво Подільської залізниці (1909-1917). На відміну від всіх інших магістралей Російської імперії, історія будівництва і функціонування Подільської залізниці на сьогодні мало досліджена.

У календарі пам’ятних дат України четверта субота листопада займає особливе місце. Цього дня ми згадуємо про жертв Голодомору 1932–1933 років. Запалюємо і виставляємо на підвіконня свічку — символ того, що ми досі пам’ятаємо про безліч загублених радянським режимом душ. Попри все…

Сьогодні було відкрито доступ до правдивих скарбів фонду інженера, архітектора і реставратора Володимира Леонтовича (1881-1968), фонду 1686, опису 2, справ 39-47 Центрального державного історичного архіву України в Києві. Про це повідомили у громадській організації «Товариство культурної спадщини «Заслав'є».

Люди ставляться до грошей по різному . Хтось їх надміру любить, інші сприймають, як необхідне зло, якого постійно не вистачає… На початку ХХ ст. на теренах Шепетівщини перебували в обігу різні грошові знаки, які випускались такими державними утвореннями: російська імперія, УНР, Тимчасовий уряд, СРСР, а також умовні асигнації різних міст, громад, або взагалі, організацій анархістів, чи повстанських отаманів.