Надзвичайна подія сталася в Шепетівці, вчора на вулиці В.Котика виникла пожежа сміття на стихійному смітнику. На місці пожежі було виявлено тіло громадянина 1959 року народження. Що стало причиною смерті людини, встановлюють правоохоронці.

Нещодавно у Полтаві проходив Всеукраїнський конкурс юних гумористів «Посміхнемося щиро Вишні», приурочений річниці з дня народження українського письменника Остапа Вишні. 11-річного Єгора Кордонця, учня 6-В класу Шепетівського НВК № 1, за майстерне декламування усмішок «Чудо в черевику» й «Та доки ж!» нагородили дипломом.

Серед учасників міського відбіркового туру на Всеукраїнський конкурс була 15-річна учениця ЗОШ №6 Олена Роїк. За вміле художнє читання гуморесок «Дер Галушко» і «Куца Фенька» вона отримала грамоту.

Мало кому відомо, що письменник-гуморист Остап Вишня відвідував Шепетівку. Шукав тут сюжети для своїх гумористичних оповідань. І таки знайшов. Про це детальніше - у матеріалі володимира Ковальчука "Остап Вишня: "Шепетівські митники - веселий народ"".

З грудня церковна молодь і учні недільної школи, з головою єпархіального відділу по роботі з молоддю протоієреєм Богданом Никитюком при Свято-Михайлівському кафедральному соборі міста Шепетівки,, відвідали спеціалізовану загальноосвітню школу-інтернат І-II ступенів для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, що знаходиться у місті Ізяславі. Там перебуває близько 90 дітей зі всієї Хмельницької області, 12 з яких — сироти. Крім навчання, дехто з них займається творчістю — вишиває, виготовляє іграшки, робить різні композиції із природних матеріалів. Допомагають їм викладачі.

«Ангелятко має хатку. Де ж та хатка в янголятка? У дитячому серденьку, має хатку він маленьку!», — саме так розпочали свій виступ дітки з недільної школи. Вони читали вірші, розповідали про любов Божу, дивились християнські відео на https://bogvideo.com, спілкувалися з ровесниками та грали в ігри. Потім роздали дітворі символічні подарунки (іконки, молитовники, біблійні оповідки, солодощі, фрукти).

З великим задоволенням та теплом приймали гостей в інтернаті, їм провели коротеньку екскурсію по закладу: показали спортивний, навчальний та медичний корпуси. Розповіли його історію — рішення про створення інтернату було прийнято 18 грудня 1962 року, напередодні свята Миколая Чудотворця.

У школі ознайомили шепетівчан зі специфікою навчання. Гостей здивував урок «соціального орієнтування», головним завданням якого є адаптація дітей до умов життя. Вони ніколи про таке не чули.

—Отець Богдан, чому цим діткам пояснюють як їздити в транспорті, відвідувати лікаря, бібліотеку? Хіба вони цього не знають? — потім перепитували діти.

—Дітки, їх вчать цих речей, для того, щоб після завершення навчання в школі вони змогли призвичаїтися до умов нашого з вами повсякденного життя, — відповів священик.

Наша держава частково взяла на себе зобов’язання з матеріального забезпечення людей з обмеженими фізичними можливостями. Проте цього недостатньо. Насамперед вони потребують впевненості в тому, що є такі як інші, а ще милосердя та підтримки. Православна молодь з Шепетівки намагалася спілкуватися з дітьми як з рівними.

—Такі відвідини, — каже учасниця молодіжної православної групи Марія Гончарова, — щойно розпочали здійснювати. Думаємо ще завітати в Ізяслав у період різдвяних свят. Все починається з доброти людських сердець. Варто об’єднуватися, тоді серця битимуться в унісон, заради благої справи.

Яна Скрипак

Амністія — це виявлення гуманізму, милосердя та прощення з боку держави щодо певної категорії людей, які вчинили злочини з повним або частковим анулюванням правових наслідків вчиненого злочину, яке здійснюється у судовому порядку. Статтею 44 КК України передбачається звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, визначених кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування. Цей акт здійснюється у вигляді звільнення від кримінальної відповідальності і відбування покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів.

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закону «Про амністію» не допускається, якщо обвинувачений чи підсудний проти цього заперечує. У такому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку. Суд постановляє обвинувальний чи виправдувальний вирок, а особа, яка обвинувачується органами досудового слідства у вчиненні злочину, дістає можливість домогтися свого публічного виправдання у судовому порядку. Не є перешкодою для застосування закону «Про амністію» те, що особа, яка дає згоду на закриття кримінальної справи за цією нереабілітовною підставою, водночас не визнає себе винною в інкримінованому їй злочині.