Середа, 12 грудня 2012 19:20

Від закриття ринку на проспекті Миру – до кінця світу

Автор Іван Паяльник
У перший тиждень зими одразу три шепетівські газети згадали тимчасовий ринок на проспекті Миру. Як відомо, 29 листопада виконком міськради закрив це «тимчасове» (хоча діє вже сімнадцять років) місце торгівлі. 1 грудня з копіями свого рішення представники влади пішли ознайомлювати торгівців безпосередньо на ринку. А за два дні ТОВ «Шепетівка-Компані», яке ним керує, вивело підприємців на мітинг під міськраду.
Судячи з публікацій, влада Шепетівки «готувалася» до цього «закриття» в кращих традиціях совка. Інакше – звідкіля б узятися стільком чиновницьким «нестиковкам» та бздурам? Якщо на початку статті «Ринок на проспекті: чергове закриття» («День за днем», 5.12.2012 р.) зазначається, що станом на 29 листопада до міськвиконкому надійшло понад 3000 звернень від «громадян, керівників організацій, установ та закладів міста» про те, наскільки їм «муляє» суботній ринок, то наприкінці статті в наведеній прямій мові заступника мера Олександра Діхтярука від 3 грудня згадуються вже «дві з половиною тисячі підписів незадоволених функціонуваням ринку».

Як і в радянські часи, коли напередодні державних свят чи виборів у пресі вміщувалися псевдо-листи від «колгоспників» та «стаханівців», аналогічні, але вже з «логічним обгрунтуванням» ліквідації суботнього ринку, надрукували на своїх шпальтах газети міськ- («Шепетівка») і райради («Шепетівський вісник»). Листи ці, вочевидь, вийшли з-під пера однієї «творчої групи» чи людини. Пропоную ознайомитися зі збігами в текстах:
«Торгівля на ринку має бути цивілізованою», газ. «Шепетівка» від 6.12.2012 р., .стор. 2 «Доки триватиме оце неподобство?», газ. «Шепетівський вісник» від 6.12.2012 р., стор. 3
  …«Рух центром нашого міста повністю паралізується. З п’яти годин ранку вихідного дня, жителі міста змушені прокидатися від гулу транспорту, гуркоту торгових палаток, що встановлюють підприємці, та криків самих підприємців, які не можуть поділити торгові місця»…  

…«В цей час проспект Миру – вулиця, яка є візитною карткою міста, перетворюється на великий смітник. Під’їзди та прибудинкові території стають громадськими вбиральнями, а парк відпочинку звалищем «відходів виробництва» виїзДної торгівлі»…  

…«Неодноразово лікарі швидкої допомоги були змушені на руках транспортувати хворих до карети швидкої допомоги, що застряла серед торгових палаток»…
  …«Рух центром міста повністю паралізується. З п’яти ранку вихідного дня мешканці змушені прокидатися від гулу транспорту, від гуркоту і бряскоту, окриків самих підприємців, які іноді не можуть поділити торгові місця»…    



…«У суботу центральна вулиця, яка є візитівкою міста, перетворюється на великий смітник, під’їзди та прибудинкові території стають громадськими вбиральнями, а парк культури і відпочинку – звалищем «відходів виробництва» виїзної торгівлі»…   


…«Неодноразово лікарі були змушені на руках транспортувати хворих до карет спецтранспорту, що застряг серед торгових палаток»…
Публікація листа в «Шепетівці» закінчується уточненням в. о. редактора газети Андрія Полєщєнкова: «Під цим зверненням, з яким нещодавно звернулися шепетівчани до міського голови, стоять підписи понад трьох тисяч жителів міста». Інакше підписаний лист у «Шепетівському віснику»: «Жителі міста Шепетівки, всього 58 підписів». Якому з них накажете вірити?

Ще одну актуальна тему − невиплату заробітної плати колишнім працівникам ВАТ «Пульсар» − порушив на сторінках «Шепетівського вісника» лейтенант міліції В. Кушнір. За його даними, робітники (цього разу − четверо) звернулися до правоохоронців із заявами про зволікання щодо виплати їм зароблених грошей на загальну суму до 99 тис грн. Пан Кушнір висловлює надію, що «вдасться відстояти інтереси цих громадян». Нагадаємо, що минає вже четвертий рік як українська держава проводить щодо ВАТ «Пульсар» − наступника містоутворюючого заводу «Комуніст» − процедуру санації, але, як бачимо, навіть з поверненням заробленого для робітників вона не здатна впоратися.

Л. Пастухова в замітці «Врожайність на Шепетівщині гірша, ніж торік», яку друкує «День за днем», констатує: врожайність зернових культур у районі в порівнянні з 2011-м роком зменшилася на 13,6%, а середня врожайність (60,5 ц на 1 га) − на 1,8 ц менша. Дивно, адже ще 15 листопада газета «Шепетівський вісник» і 23 листопада газета «Пульс» радісно рапортували про видатні досягнення місцевих хліборобів. Наввипередки перелічували заслуги кращих аграріїв району, інформували про «інноваційні технології», «самовіддану працю хліборобів», приховуючи таким чином правду.

«Не варто перейматись: кінця світу не буде!» − оптимістично заявляє Є. Євгеньєва у свіжому номері «Шепетівського вісника». Виявляється, мешканці району неабияк стурбовані «кінцем світу». Так, жителі Траулина «всі свічки вже розкупили», а ціна сірників у Шепетівці підвищилася до трьох гривень за десять коробок. Журналістка, мабуть, не розуміє того, що тема, яку піднімає влід за телеканалами (завдання яких − не інформувати, а «вражати» та «дивувати» глядачів) насправді ще більше прискорює «падіння» України в Середньовіччя. Поки олігархічні ЗМІ «вішають локшину на вуха» обивателям про кінець світу й ті скуповують сіль і сірники, великий бізнес тишком-нишком вивозить гроші в офшори, готуючись до ситої старості десь на Канарах.

Ознакою «скочування» шепетівських газетярів у Середньовіччя є й те, що вони «не помітили» урочистого освячення священиками Української православної церкви Київського патріархату дерев’яного хреста на околиці приміського села Судилкова. Оскільки шепетівська влада чомусь вважає саме Московський патріархат «канонічним», газети активно їй підіграють і вміщують десятки матеріалів майже виключно про священиків УПЦ Московського патріархату. Раджу журналістам не зациклюватися на догоджанні неосвіченим чиновникам, а для початку почитати історію Шепетівки. Напередодні Другої світової війни на Шепетівщині діяло 18 осередків Української автокефальної православної церкви, одна з яких, Святої Трійці, стояла практично в самому центрі Судилкова.

До речі, не пройшло й тижня після освячення згаданого хреста, як невідомий накинув на хреста кожуха і підпалив його. На щастя, якась жителька села випадково побачила «розправу» і вчасно загасила полум’я. Цікаво, чи «помітять» наступного тижня такий вияв середньовічної поведінки чесні та об’єктивні шепетівські газети? Поживемо-побачимо.

Новини Шепетівки в месенджерах

Viber | Telegram
Детальніше в цій категорії: Фелліні був правий »

Люди, участвующие в этой беседе

Comments (4)

This comment was minimized by the moderator on the site

торг сумісний

This comment was minimized by the moderator on the site

Интересно написано!<br />Ловит авторов статей за их же слова)<br />Автору респект)

This comment was minimized by the moderator on the site

Чудово! Давно чекав продовження оглядів преси, адже попередній огляд мені дуже сподобався. Прочитавши такі огляди газет можна і не купувати їх. :-)

This comment was minimized by the moderator on the site

... а можливо вони тільки і вміють, що переписувать чужі статті та вказівки!? :-*

Коментарі відсутні

Залиште ваш коментар

  1. Можете коментувати як гість, але ліпше Зареєструйтесь або авторизуйтесь
Вложения (0 / 6)
Поделиться вашим местоположением