До речі, маю свідчення від щонайменше трьох селян про більш гуманне ставлення нацистських окупантів, ніж кацапо-більшовицьких загарбників. Зокрема про те, що перред наближенням фронту німці своїм транспортом вивозили селян в евакуацію у безпечні місця - з Великої Рішнівки в Устянівку, а з Мокіївець у Чотирбоки. Та коли селяни, після "звільнення" повертались додому, то знаходили свої домівки пограбованими. Навіть задубілі трупи німецьких солдат лежали роззуті більшовиками.

Питаю бабцю Ганну Мусіївну: "А німці гвалтували жінок?". "Нєєє, - відповідає, наші, собаки, насілували... Німці дітей шоколадом пригощали, гладили по голові, казали: "Кіндер, кіндер", показували фотографії своїх дітей і плакали..."

маю свідчення як німці село спалили,закрили у хліві всіх селян (в основному жінок,дітей,та стареньких людей) та підпалили.... за сотруднічество с партизанами....
німці- німцям рознь....всяке бувало....

маю свідчення як німці село спалили,закрили у хліві всіх селян (в основному жінок,дітей,та стареньких людей) та підпалили.... за сотруднічество с партизанами....
німці- німцям рознь....всяке бувало....

Партизани партизанам теж рознь - була наша "партизанка", а були диверсанти НКВД (одухівці, ковпаківці...). А яке село, Люка?... Про звірства німців нам 70 років розповідають, тому я і був здивований почутому від жителів Мокіївців, Рішнівки та Теліжинців.

Моя бабуся, царство їй небесне, окупацію в Судилковi пережила спокійно.
Один раз німці зайшли, пальнули в хаті з рушниці, щось запитали про партизан.
Змусили з групової фотки вирізати Сталіна (на стіні висіла).
На тому все і закінчилося.

Алоїсу відповіла в приват B)
а мого діда німці в Шепетвці розстріляли.
Бабусю з її сестрою та дитиною відправили на роботу в Німеччину (добре шо по дорозі їм вдалось підкупити німця та втекти назад у Шепетівку)
Другу бабусю ледь теж не розстріляли,вона мала чорне волосся,і її помилково прийняли за єврейку.Прийшлось переховуватись у партизан .У самого Ковпака.
Другий мій дід брав Берлін!Цікаво було малою слухати його розповіді про це.

Шановні LuK, pan_volodymyr, Алої3! Спогади про ваших родичів-учасників війни - дуже цінне джерело інформації про радянсько-німецьку війну. Адже не всі ще усвідомлюють, що війна - це не лише радянські воїни, але й повсякдення, побут, "неформальні" відносини між "визволителями" та "загарбниками".

Якщо, можливо, маєте таке бажання, щоб ваші спогади були опубліковані, надсилайте їх сюди: kov_v@ukr.net В листі вкажіть, як з вами зв"язатися.

то не мої спогади,а моїх близьких.Можу дати їх координати.
першоджерела так сказать)
бо я можу шось упустити.

LuK, давайте координати, бо нині на Шепетівщині залишився всього 91 радянський ветеран плюс мінус один-два десятки учасників ОУН і УПА

LuK, давайте координати, бо нині на Шепетівщині залишився всього 91 радянський ветеран плюс мінус один-два десятки учасників ОУН і УПА

Не радянський ветеран, а ветеран Радянської Армії. Якраз серед ветеранів переважають адекватні, а не радянські, люди.