Отже, "паровий млин" ми пр...рали, цілющі "джерела", про які писали польські, а потім радянські лікарі - теж забуті. Хоча в "містечку" не 2500 людей, як тоді, проте народжуваність продовжує падати, а "пристойні" показники іноді з"являються тільки через кількість новонароджених у Шепетівській ЦРЛ, де народжують, як відомо, з 3-4 навколишніх районів. Церков нині ще більше, ніж у 19 столітті, проте моральний рівень людей лише деградує. Ще б пак, адже за діаметром своїх пуз деякі отці здатні з борцями сумо позмагатися.

ще магазинів тепер більше, аніж 57 і "щотижневий торг" вже не в неділю, а в суботу...

Як на мене, то ми менше знаємо історію Шепетівки нещодавню - 1970-80-х, 90-х, 95-х.
А такі давні польські книженції нині - вже не рідкість. От я б хотів, наприклад, почитати листівки шепетівських рухівців, ще раз потримати в руках талони на цукор із мішка голови квартального комітету або поторгуватися з поляками на міському базарі. А ще цікаво, чи живі ще працівники радянського шепетівського горкому партії і комсорги? Гадаю, останні знають чимало правдивого з нашої історії, яку вони ж при Брєжнєві перетворювали на неправдиву. Бо були в радянські часи і банька, і дєвачки, і випівончікі. Щоправда, не для всіх, а для нєкоторих. До речі, деякі тодішні традиції (тіпа виїзду на День поля) в Шепетівці досі збереглися)))

А ще цікаво, чи живі ще працівники радянського шепетівського горкому партії і комсорги?

Практично увесь "бєлий дом" :lol:

про Шепетівку з 3-го тому видання М. Теодоровича "Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии" (Почаев, 1893):

майже у всых старовинних документах наше місто згадується як Шепетовка. а зараз Шепетівка.це звьязано з тим що старі описи йдуть на старословьянскій мові? з якого часу назва місту почала лунати Шепетівка?

Це російська, а не старослов'янська...
Українською (тоді - "малоросійскоє нарєчіє") майже й не писали, але вже в документах УНР, приміром, за 1919 р. - Шепетівка...

майже у всых старовинних документах наше місто згадується як Шепетовка. а зараз Шепетівка.це звьязано з тим що старі описи йдуть на старословьянскій мові? з якого часу назва місту почала лунати Шепетівка?

Книжки друкувала влада (або з її соізволєнія), а вона була неукраїнською.

Оце цікаво:
"Из древностей в м. Шепетовке заслуживают две группы курганов, обросших вековыми дубами, а также два камен. креста. Народная молва относит происхождение сих курганов и крестов ко времени нашествия татарской Орды. Во всяком случае эти памятники Шепетовской старины далеко древнее чем те курганы, кои виднеются близь г. Заславля, под д. Жиленцами, что при сравнении имеющихся сведений о времени построения Шепетов. церкви (1792 г.) с историч. данными о сражении под Жилинцами, как раз совпадает с 1792 г., когда русские войска 18 июня сего 1792 г. разбили поляков, предводительствуемых братом короля, князем Иосифом Понятовским"...

Схоже на те, що ні тих курганів ні кам'яних хрестів вже не знайти... Шкода...

Оце цікаво:
"Из древностей в м. Шепетовке заслуживают две группы курганов, обросших вековыми дубами, а также два камен. креста. Народная молва относит происхождение сих курганов и крестов ко времени нашествия татарской Орды. Во всяком случае эти памятники Шепетовской старины далеко древнее чем те курганы, кои виднеются близь г. Заславля, под д. Жиленцами, что при сравнении имеющихся сведений о времени построения Шепетов. церкви (1792 г.) с историч. данными о сражении под Жилинцами, как раз совпадает с 1792 г., когда русские войска 18 июня сего 1792 г. разбили поляков, предводительствуемых братом короля, князем Иосифом Понятовским"...

Схоже на те, що ні тих курганів ні кам'яних хрестів вже не знайти... Шкода...

Кам'яний хрест, що за формою нагадує козацький (чи мальтійський?) є на одному з шепетівських подвір'їв. Про нього мені розповідав нині покійний Микола. Можливо детальніше знає Богдан Одуд. А до статті про Шепетівку у виданні Теодоровича 1893 року, очевидно, доклав руку Гермоген Віленський - священик церкви біля цукроварні. Він у той час щось писав.

Оце цікаво:
"Из древностей в м. Шепетовке заслуживают две группы курганов, обросших вековыми дубами, а также два камен. креста. Народная молва относит происхождение сих курганов и крестов ко времени нашествия татарской Орды. Во всяком случае эти памятники Шепетовской старины далеко древнее чем те курганы, кои виднеются близь г. Заславля, под д. Жиленцами, что при сравнении имеющихся сведений о времени построения Шепетов. церкви (1792 г.) с историч. данными о сражении под Жилинцами, как раз совпадает с 1792 г., когда русские войска 18 июня сего 1792 г. разбили поляков, предводительствуемых братом короля, князем Иосифом Понятовским"...

Схоже на те, що ні тих курганів ні кам'яних хрестів вже не знайти... Шкода...

Кам'яний хрест, що за формою нагадує козацький (чи мальтійський?) є на одному з шепетівських подвір'їв. Про нього мені розповідав нині покійний Микола. Можливо детальніше знає Богдан Одуд. А до статті про Шепетівку у виданні Теодоровича 1893 року, очевидно, доклав руку Гермоген Віленський - священик церкви біля цукроварні. Він у той час щось писав.

Цікаво, не чув про таке. А то майже нічого із давніших пам'яток в Шепетівці не збереглося, а ті, хто мав би цим опікуватись чи, принаймні, знати про них нічого у цьому насправді не тямлять...
Зараз подивлюсь у ще одному виданні - може там про ці кургани чи хрести теж згадується...

ага, є ще про кургани і про скарб монет ХVIІ ст. - з видання В. Антоновича "Археологическая карта Волынской губерніи" (Москва, 1900):

в вікіпедії про шепетівку описані кургани

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0

в вікіпедії про шепетівку описані кургани

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0

А це з такої радянської книжчечки про Шепетівку з оранжевою обкладинкою. Новішого ніхто нічого не написав, на жаль...

Щодо курганів, то здаєтсья ж того року знайшли щось в приватному подвірї, десь між цукровим заводом та костелом.

Щодо курганів, то здаєтсья ж того року знайшли щось в приватному подвірї, десь між цукровим заводом та костелом.

А конкретніше відомо?

Загалом в 1920-х рр. Володимир Кочубей, тодішній директор Шепетівського краєзнавчого музею, видав кілька книжечок про старожитності Шепетівки і т. п. (точних назв не згадаю зараз). Певно, щось із цих видань мало б бути в теперішньому краєзнавчому музеї, добре було б, аби хто оцифрував, але щось дуже сумніваюся... Самого Кочубея стратили в 1937 р.

Конкретніше невідомо, знаю що там вели розкопки, я навіть поїхав шукати де це, але не знайшов, щоправда по хатам ходити розпитувати не став.

Конкретніше невідомо, знаю що там вели розкопки, я навіть поїхав шукати де це, але не знайшов, щоправда по хатам ходити розпитувати не став.

Ясно, може то взагалі якісь "чорняки" копали...

Про Шепетівку з 2-го тому видання О. Цинкаловського "Стара Волинь і Волинське Полісся" (Вінніпег, 1986):