Хочу нагадати рибалкам-любителям, а також міській і районній владі про список законів на нормативних актів щодо правил любительської риболовлі: Водний кодекс, кодекс України «Про адміністративні правопорушення», Правила любительського та спортивного риболовства та інші.
І далі ще кілька тез.
Згідно пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України за № 1042/93, «з метою більш ефективного використання водойм в Україні для збільшення запасів риби дозволяється оренда окремих водойм за рішенням районних органів державної влади». Але при цьому встановлено, що оренда здійснюється тільки в межах законодавства України та виключно для розведення, відкормлення, послідуючого вилову та реалізації тільки окремих видів риб, які виробляють рибозаводи в Україні. Для штучних водойм такими видами риб в Україні встановлені короп, товстолобик та білий амур. Тобто, якийсь приватний підприємець може взяти в оренду ставок. Але розводити він там має лише певні види риби. І вести господарювання лише у відповідності з законом, а не так, як йому самому заманеться. Типу, я орендував ставок, тепер він мій, роблю, що хочу. Так, відповідно до тієї ж постанови, на берегах не допускається будь-яка діяльність з будівництва причалів, будинків, складів, знищення очеретів у заплавах, додаткове підвищення чи пониження рівня води, встановлення сіток і таке інше.
Також наголошується, що орендар не має права вилову аборигенних видів риб у водоймі! Така риба після сортування виловленого підлягає обов’язковому поверненню до водойми. До аборигенних відносяться усі види, що розмножуються у водоймі природнім шляхом (карась, плотва, окунь, щука, плоскирка та інші).
У реальності ж зачасту орендарі виловлюють усю підряд рибу — і ту, яку самі запускають, і ту, яка водилася у водоймі раніше.
Головним у цій постанові є пункт, у якому зазначено, що орендар не має права заборонити любительське рибальство на водоймі. Також категорично заборонено встановлювати та стягувати плату з рибалок-любителів, оскільки такі дії кваліфікуються чинним законодавством як здирництво і переслідуються законом у рамках Карного кодексу України. Хоча при цьому орендар має право попередити рибалку-любителя і контролювати, щоб виловлені види риб, які ним розводяться, були повернуті до водойми.
Отже, в цілому, ситуація складається така:
— любительська рибна ловля дозволеними засобами (вудочки, спінінги, донки з дозволеною кількістю крючків та ін..) може проводитися на будь-яких водоймах України, незалежно від їх цільового призначення чи підпорядкування будь-яким господарюючим суб’єктам у будь-який час року;
— обмеження з використовуваного знаряддя для лову риби вводиться лише період нересту, виключно з вимогами закону, а в окремих випадках терміни обмежень можуть подовжуватися місцевими органами влади, коли в деяких регіонах виникають погодні або інші природні явища, що унеможливлюють нормальне протікання умов нересту;
— любительська ловля риби здійснюється безкоштовно та не потребує будь-яких дозволів;
— на орендних ставках орендарі можуть здійснювати попередження любителів рибної ловлі про обмеження вилову видів риби, яку розводять, або висувати вимоги про повернення у ставок такої риби у разі проведення контролю за виловом. Але при цьому на вимогу риболовів-любителів повинні бути надані необхідні документи про час зариблення ставка, видів риб, якими проводилося зариблення, актив виконання відповідних робіт та середню вагу кожного з видів риб в день вилову;
— у разі виникнення непорозумінь між господарюючими особами та риболовами-любителями питання спорів вирішується у встановленому законом порядку без будь-яких попередніх умов, у тому числі і припинення рибалки.
Так хто ж все таки в нас в місті і районі контролює виконання цих норм і законів? Куди звертатися ? Пане в.о. міського голови, Ви ж обіцяли розібратися ?
Стаття 47. Право загального водокористування
Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
З метою охорони життя і здоров’я громадян, охорони навколишнього природного середовища та з інших передбачених законодавством підстав районні і міські Ради за поданням державних органів охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, санітарного нагляду та інших спеціально уповноважених державних органів встановлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об’єктах, розташованих на їх території.
Місцеві Ради зобов’язані повідомляти населення про встановлені ними правила, що обмежують загальне водокористування. На водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду.
Водокористувач, який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об’єкті, наданому в оренду.
Якщо водокористувачем або відповідною Радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.
(Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1990-III від 21.09.2000)
І далі ще кілька тез.
Згідно пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України за № 1042/93, «з метою більш ефективного використання водойм в Україні для збільшення запасів риби дозволяється оренда окремих водойм за рішенням районних органів державної влади». Але при цьому встановлено, що оренда здійснюється тільки в межах законодавства України та виключно для розведення, відкормлення, послідуючого вилову та реалізації тільки окремих видів риб, які виробляють рибозаводи в Україні. Для штучних водойм такими видами риб в Україні встановлені короп, товстолобик та білий амур. Тобто, якийсь приватний підприємець може взяти в оренду ставок. Але розводити він там має лише певні види риби. І вести господарювання лише у відповідності з законом, а не так, як йому самому заманеться. Типу, я орендував ставок, тепер він мій, роблю, що хочу. Так, відповідно до тієї ж постанови, на берегах не допускається будь-яка діяльність з будівництва причалів, будинків, складів, знищення очеретів у заплавах, додаткове підвищення чи пониження рівня води, встановлення сіток і таке інше.
Також наголошується, що орендар не має права вилову аборигенних видів риб у водоймі! Така риба після сортування виловленого підлягає обов’язковому поверненню до водойми. До аборигенних відносяться усі види, що розмножуються у водоймі природнім шляхом (карась, плотва, окунь, щука, плоскирка та інші).
У реальності ж зачасту орендарі виловлюють усю підряд рибу — і ту, яку самі запускають, і ту, яка водилася у водоймі раніше.
Головним у цій постанові є пункт, у якому зазначено, що орендар не має права заборонити любительське рибальство на водоймі. Також категорично заборонено встановлювати та стягувати плату з рибалок-любителів, оскільки такі дії кваліфікуються чинним законодавством як здирництво і переслідуються законом у рамках Карного кодексу України. Хоча при цьому орендар має право попередити рибалку-любителя і контролювати, щоб виловлені види риб, які ним розводяться, були повернуті до водойми.
Отже, в цілому, ситуація складається така:
— любительська рибна ловля дозволеними засобами (вудочки, спінінги, донки з дозволеною кількістю крючків та ін..) може проводитися на будь-яких водоймах України, незалежно від їх цільового призначення чи підпорядкування будь-яким господарюючим суб’єктам у будь-який час року;
— обмеження з використовуваного знаряддя для лову риби вводиться лише період нересту, виключно з вимогами закону, а в окремих випадках терміни обмежень можуть подовжуватися місцевими органами влади, коли в деяких регіонах виникають погодні або інші природні явища, що унеможливлюють нормальне протікання умов нересту;
— любительська ловля риби здійснюється безкоштовно та не потребує будь-яких дозволів;
— на орендних ставках орендарі можуть здійснювати попередження любителів рибної ловлі про обмеження вилову видів риби, яку розводять, або висувати вимоги про повернення у ставок такої риби у разі проведення контролю за виловом. Але при цьому на вимогу риболовів-любителів повинні бути надані необхідні документи про час зариблення ставка, видів риб, якими проводилося зариблення, актив виконання відповідних робіт та середню вагу кожного з видів риб в день вилову;
— у разі виникнення непорозумінь між господарюючими особами та риболовами-любителями питання спорів вирішується у встановленому законом порядку без будь-яких попередніх умов, у тому числі і припинення рибалки.
Так хто ж все таки в нас в місті і районі контролює виконання цих норм і законів? Куди звертатися ? Пане в.о. міського голови, Ви ж обіцяли розібратися ?