дивилась передачу про замінники цукру.
зараз майже всі на них переходять,навіщо вже вирощувати буряки. :dry:
замінники набагато дешевші.
але наслідки після вживання тих замінників страшні....
п.с.до речі багато солодощів ,що ми купуємо у магазинах - зроблені саме на тих замінниках....\
цікава стаття
Цукрові заводи закриваються один за одним.

А цю тему створив для пояснення чуток, що наш Цукровий завод мають перетворити на спиртовий завод.

А цю тему створив для пояснення чуток, що наш Цукровий завод мають перетворити на спиртовий завод.

Чутки трохи помиляються. Виробництво спирту - прерогатива держави, а не приватних осіб. Проте вони недалекі від істини. Цей сезон цукровий пропустить, щоб надалі змінити профіль виробництва.

А звідки інформація що цукровий хоче змінити профіль виробництва? Нажаль в мене не вийшло знайти нічого на цю тему.

Цікаво чому біля цукрового смердить як завжди? Невже таки щось перероблюють?

(с) Процес життєдіяльність будь-якого озера, неважливо - штучного або природного, супроводжується накопиченням донних відкладень, які називають мулом. Це відмирають водорості, продукти життєдіяльність водних мешканців, залишки корму, опале листя, пил, пісок і бруд, що потрапляють у ставок із зовнішнього середовища.У міру накопичення шар мулу ущільнюється, і з часом в ньому починаються анаеробні процеси. Це призводить до накопичення і виділення токсичних для риб газів - бутану, наприклад. При підвищеній температурі навколишнього середовища різні органічні відходи (листя, залишки корму, продукти життєдіяльності, мертва риба) починають гнити, виділяючи аміак і амоній......

Учора корпорація «Сварог Вест Груп» — найбільше на Шепетівщи-ні агроформування, що в нашому краї обробляє до 35 тис. га ріллі — висіяла останні 360 га кукурудзи і 240 га сої. «Цієї весни сівбу розпочали 20 квітня, — каже головний агроном північного регіону корпорації Филимон Антонюк, — а закінчили вранці 21 травня. Довго не було дощів, тому працювалося важко. На Шепетівщині цьогоріч вирощуємо 10,3 тис. га сої, майже стільки ж — кукурудзи на зерно. Для порівняння, горох та гречку збиратимемо з 1,5 тис. га і 100 га площ відповідно».

Під весняними культурами у ПП «Сад-Урожай» — півтисячі га орної землі району, переважно біля сіл Рилівки, Майдан-Лабуня, Великої Рішнівки, Травлина. «90% площ обробили ще на минулому тижні, — зазначив директор ПП, депутат Шепетівської райради Іван Черняхівський. — У нас переважають посіви кукурудзи (65%), соняшника (20%) та ячменю (15%)».

СФГ «Здобуток», яке обробляє паї біля Жилинець та Городняв-ки (всього — 594 га), закінчило весняно-польові роботи наприкінці минулого тижня. «Хоча ми спеціалізуємося на озимих культурах, — конкретизує директор підприємства Ніна Грищук, — від ярих культур теж не відмовляємося. До 15 травня посіяли 90 га ячменю, 85 га сої і 75 га гречки».

— Яриною наразі засіяно 98% «весняної» ріллі на Шепетівщи-ні, — підсумувала Валентина Стародубова, головний агроном управління с/г Шепетівської РДА. — Господарства району віддають перевагу сої. Займає вона 36% земельних площ. Далі йде кукурудза — 34%. А от під ярою пшеницею — всього 1% ріллі. Цукрових буряків практично ніхто не сіяв узагалі.

Так само всі з опитаних нами речників агроформувань, навіть корпорації «Сварог Вест Груп», яка торік у своєму північному регіоні виростила 5 тис. га солодких коренів, в унісон стверджують: цьогоріч цукровими буряками займатися нерентабельно. Агрономи пояснюють, що справа невигідна, бо в Україні склалися вкрай низькі ціни на цукор.

Цьогоріч аграрії намагалися закупити пально-мастильні матеріали і міндобрива заздалегідь, ще взимку. Як зазначив директор ПП «Сад-Урожай» Іван
Черняхівський, за пальне і селітру його підприємство заплатило постачальникам ще в січні. Також взимку замовляло дизпальне і міндобрива СФГ «Здобуток». «Добрива в січні брали за оптовими цінами. Зараз вони значно дорожчі», — пояснила директор СФГ Ніна Грищук.

Банківських кредитів ні ПП «Сад-Урожай», ні СФГ «Здобуток» на посівну не брали. Програмою зі здешевлення кредитів на весняно-польові роботи ці дві організації не користувалися. Також вони не планують співпрацювати з Аграрним фондом у сфері форвардних закупівель зернових культур.

— В порівнянні з 2012-им цьогорічна посівна для аграріїв району обійшлася дорожче, — каже Валентина Стародубова. — За планом, який є у моєму розпорядженні, витрати на посівну становлять 103,5 млн. грн. Це на 7,9 млн. грн. більше, ніж торік.

До речі, весняно-польові роботи не обійшлися без пригод. Напередодні Великодня представниця ТОВ «Єлисейські поля» Інна Бігун зателефонувала до чергової частини міліції і повідомила, що невідомі особи на авто КІА не пускають сівалку і трактори її підприємства для обробітку орендованих земельних наділів, що розташовуються на території Пліщинської сільради.

— За словами жінки, — пояснив нашому виданню дільничий інспектор села Пліщина Володимир Лебедь, — руху техніки заважав представник іншого с/г підприємства з Славутського району. Цей чоловік казав, що земельні паї має право обробляти організація, яку він представляє. Проте керівник ТОВ пояснила, що термін оренди її підприємством цих земель ще не збіг. У ніч на 5 травня техніка ТОВ таки обробила наділи.

— Того дня не змогли порозумітися з представниками ПОП «Горинь», — каже представниця ТОВ «Єлисейські поля» Інна Бігун. — Справа в тому, що до території Пліщинської сільради належать землі як пліщинців, так і деяких жителів села Варварівки сусіднього, Славутського району. ПОП «Горинь» вважає, що їхні паї теж має право обробляти.

Отож, предметом суперечки були «пліщинські» паї варварівчан. Директор ПОП Сергій Лобунець надав коментар нашій газеті, але від його опублікування відмовився.

Володимир Ковальчук