Спробуйте робити людям хороше просто так. І не зважайте на неповагу від багатьох, із якою стикнетеся, бо знайдуться ті, які пам"ятатимуть ваше добро довго. А потім - прийдуть на допомогу, якщо буде треба. Ніщо не минає безслідно на цьому світі, лише людська пиха, чванство і заздрість

Якщо можеш - допомагай, не можеш не допомагай, от і вся логіка. Якщо допомагати, аби похвалили, нагородили чи бажати щоб ноги цілували - то це ще гірше ніж бути байдужим до чужого лиха.
Як сказав Кузьма, доброчиність закінчується там, де з"являється телебачення.....

Втікай, бо скоро буде війна Холодна і мокра, довга і зла
Шукай собі місце де вар’ятів нема
Це теж пророчі слова Кузьми і сьогодні мову вести потрібно вже не про вдячність, а про таких воєвничо налаштованих людей зі шкляними очима. Які нічого не памятають і ні на що не реагую, а просто виконують чужі накази.

Невдячність віднімає задоволення не стільки в добродійника, скільки в невдячного.
По роботі доводилося спілкуватися з людьми, які розуміли такі елементарні речі і інколи забував, що є й інші люди. Коли допомагав ось цим людям, які сьогодні стали ось тими воєвничо налаштованими, то розраховував лише на елементарну порядність з їх сторони. Щоб просто не заздрили, що в часи коли більшість людей не мали роботи ти можеш якось зводити кінці з кінцями, ще й іншим допомагаєш. Міг і дньом і ночью завезти, або забрати з лікарні, або ще звідкись. Що черга подзвонити родичам, або визвати швидку теж не зупинялася дньом і ночью (не було тоді в людей ні стаціонарних телефонів ні тим більше мобільних). Як в такому відмовиш? Що міг зайняти гроші, знали що завжди є.
А те що можливо колись не вистачало часу з кожним поговорити по душам, розпитати як справи - це лише через брак часу, доводилося розриватися між роботою домом, ще й допомагати іншим.
Інколи люди хочуть, щоб хтось читав їх думки і розумів з півслова, а самі не хочуть зрозуміти елементарних речей...

Помощь помощи рознь.
Если не просят о помощи - не влазь не в свое дело. Если не хочешь быть трижды проклятым. Прежде чем помогать, советовать, спасать - спроси, нуждаются ли в твоем геройстве или добродетели.

Добрий робить те, про що його просять, злий не робить те, про що його просять, а дурний робить те, про що його не просять.

Геройство - це інша сторона цієї проблеми, яка завжди була дуже актуальною в Шепетівці. Недавно одна людина сказали мені: "Ми думали, що ти... ". Мова йшла саме про таке геройство, але я цим не "хворію", а дуже часто й інших застерігаю від нього. Я був звичайним підприємцем. Вони - народ дуже прагматичний, а мстять інколи не за те, що ти зробив, а за те, що ти відмовляєшся робити...
Чому це актуально саме для Шепетівки? А тому, що на прикладі П.Корчагіна і В.Котика в місті виховали не одне покоління людей. Раніше це було не так страшно, просто проводили ідеологічну роботу, інколи для галочки. Сьогодні ж дуже часто на патріотизмі, героїстві і альтруїзмі людей просто заробляють гроші і роблять політичні карєри. Згадав слова іншого знайомого, який розповідав, як раніше козакували до 40 років, а той все життя. Це те про що писав М.В. Гоголь...
http://shepetivka.com.ua/forums/literatura/6727-chto-my-chitaem.html?start=190#96613
Деякі люди ще не остаточно втратили память і совість їх ще інколи мучить. Але ті спогади ламають їм усі плани і тоді вони починають ще сильніше злитися.