Літній чоловік з 25-річним сином увійшли до вагону поїзда і зайняли свої місця. Молода людина сіла біля вікна. Як тільки поїзд рушив, він висунув руку у вікно, щоб відчути потік повітря і раптом захоплено закричав:
- Тату, бачиш, всі дерева йдуть назад!
Літній чоловік посміхнувся у відповідь.
Поруч з молодим чоловіком сиділа подружня пара. Вони були трохи розгублені тим, що 25 річний чоловік поводиться, як маленька дитина.
Раптово молода людина знову закричав у захваті:
- Тату, бачиш, озеро і тварини ... Хмари їдуть разом з поїздом!
Пара зніяковіло спостерігала за дивною поведінкою молодої людини, в якої його батько, здавалося, не знаходив нічого дивного.
Пішов дощ, і краплі дощу торкнулися руки молодої людини. Він знову переповнився радістю і закрив очі. А потім закричав:
- Тату, йде дощ, вода чіпає мене! Бачиш, тату?
Бажаючи хоч чимось допомогти, пара, що сиділа поруч, запитала літнього чоловіка:
- Чому Ви не відведете сина в яку-небудь клініку на консультацію?
Літній чоловік відповів:
- Ми тільки що з клініки. Сьогодні мій син перший раз в житті відчув ціну зору ...
Неможливо судити про справи і вчинки інших людей, не володіючи при цьому всією повнотою знань. Тому що перше враження іноді буває оманливе. Тому - «Не судіть, і не судимі будете!»