У обласному літературно-меморіальному музеї Миколи Островського представили новий виставковий проект «Люди Свободи». Про це музейники повідомили на своїй сторінці.

Розділ Культура

Історія півночі нашого краю нерозривно пов’язана із князівською родиною Сангушків. Вони залишили свій славетний слід у багатьох галузях, навіть несподіваних: до прикладу, в цукроварінні. Ще в першій половині позаминулого століття саме вони започаткували цю справу в Шепетівці. В перші роки на заводі виготовлялось понад 50 тисяч пудів цукру, виробництво здійснювалось «вогневим» методом. Технічні засоби виробництва були примітивні, переважала в основному ручна праця. Лише деякі механізми приводились в дію при допомозі кінної сили.

Розділ Бізнес

13 вересня в музеї М.Островського за сприяння фундації ім. О.Ольжича (м.Київ) відбулось відкриття документальної виставки "Українська революція в особистостях: Симон Петлюра". Про це повідомили на сторінці музею.

Розділ Культура
Понеділок, 04 вересня 2017 16:59

Дорогоцінні весілля Окуневичів

Із листопада 1945 року розпочалася спільна життєва стежка подружжя Окуневичів. “У вівторок було свято Михайла, а в неділю весілля відгуляли, – пригадала Ніна Іванівна. – Столи у нас не гнулися від наїдків, як оце нині, та і я одягла буденне плаття, але своєю бідністю не переймалися. Навіть не мріяли розбагатіти, а хотілося разом прожити довіку…”

Розділ Суспільство

29 червня 2017 року в Обласному літературно-меморіальному музеї М. Островського, спільно з Державним історико - культурним заповідником "Межибіж", відбувся круглий стіл "Дослідження історичних подій для розуміння сучасних реалій: Битва під Зеленцями – від питання локалізації місця та значення її в сучасних польсько-українських відносинах". Подія була присвячена 225-річниці битви під Жилинцями (зараз Шепетівський район) між російськими та польськими військами, яка відбулася 18 червня 1792 року. Перемогу у цій битві отримали поляки, хоча в багатьох російських джерелах перемогу віддавали російським військам. З метою встановити історичну справедливість і зібралися науковці. 

Розділ Події

Перша страшна звістка прийшла в Шепетівку три роки тому 19 червня 2014 року - загинув підполковник Ляшенко Ігор Вікторович, командир першого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (посмертно присвоєно звання полковник). 2014 рік – це рік важких боїв, перших страшних втрат. 19 червня точився бій на лінії смт Ямпіль (Донецька обл..) – с.Закітне ( Луганська обл.) Старший лейтенант Петро Мотрук, учасник бою, згадує: « У Закітному бій був важким…Ми його виграли, через пару днів після того бою Гіркін ( командир сепаратистів) написав в себе в соцсєтях, що працювали елітні війська. Ми зайняли одну з висот, до нас під’їхав зам комбата із хлопцями. Ми дізнались, що загинув комбат Ігор Вікторович Ляшенко. Я ніколи не бачив, щоб плакала така кількість чоловіків одночасно. Ми його поважали. Нас було 150 чоловіків, і усі шанували комбата, стоячи на горі…»

Розділ Суспільство

Свого часу Інститут національної пам’яті опублікував списки (прізвища) відомих діячів так званої радянської доби, а насправді — періоду російської окупації, яких не варто увіковічувати в назвах міст, вулиць, установ тощо. В цьому списку зазначено і прізвище Миколи Островського. Відповідно до рекомендацій, музей Миколи Островського в Шепетівці мав би змінити свою назву. Однак багатьом, насамперед керівникам музею, робити цього не хочеться.

Розділ Суспільство

21 травня, як і щороку в третю неділю травня, по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам'яті жертв політичних репресій. Шепетівчани теж вшанували пам'ять загиблих біля меморіальних знаків по вул. Героїв Небесної Cотні, 22-а (колишнього приміщення окружного НКВС СРСР) та по вул. В. Котика, 172-а.

Розділ Суспільство

Андрій Біленький, захисник України, загинув у зоні АТО 20 квітня 2016 року. Йому було лише 33 роки – пора молодості, зрілості, змужніння. Він мав багато життєвих планів, мрій, та все перекреслила війна. Пройшов рік без сина, без чоловіка, без батька, без брата... без хорошої людини. Біль втрати не вщухає.

Розділ Суспільство

Вісімдесят п’ять років тому вперше було розпочато видання роману «Як гартувалася сталь». Першу частину друкуватиме радянський літературно-художній журнал «Молодая гвардия». Утім, досі мало хто звертає увагу на те, наскільки з часом, упродовж численних перевидань у 1930-х – 1980-х, змінився первісний текст роману «Як гартувалася сталь». Володимир Ковальчук спеціально для «ГалІнфо» дослідив це питання, для чого порівняв журнальну версію 85-річної давнини з книжковим перевиданням 1979 року.

Розділ Інше
Сторінка 1 із 6