Четвер, 06 вересня 2018 16:45

Цифра дивиться з екрана

Автор Костянтин Зварич

Рішення про поступову відмову від аналогового телебачення та перехід на цифрове прийняте ще в 2006 році в Женеві, а не "здесь и сейчас". «Регіональну угоду, яка стосується планування цифрової наземної радіомовної служби…» підписали десь сотня країн, починаючи (якщо йти за переліком, вказаним у документі) з Республіки Албанії, закінчуючи Республікою Зімбабве. У тому ж році на «цифру» перейшли Люксембург і Нідерланди. Для них все просто: Люксембургу, мабуть вистачило поставити один передавач — вся держава покрита сигналом. Та й Голландії не так складно: території становить лише дві Хмельниччини, причому одна п’ята — це вода. Десяток-другий станції — «цифра» є в кожному домі. Більшим країнам — це більш клопітне завдання. Але за десять років всі держави на захід від України відмовилися від аналогового телебачення. А ще, до прикладу, США — 2009 рік, Австралія та Японія — 2011, Китай — 2016-й. Навіть Білорусь вже три роки живе в сучасному телесвіті. Україна, як то часто буває, десь заблукала на периферії процесу.

«Регіональна угода…», яку ми затвердили в серпні 2010 року, передбачала перехідний період до 17 червня 2015. Який нині рік? А ми все переходили та готувалися весь цей час. Причому готовність видається сумнівною. Аналізу можливостей веж покрити всю територію України не здійснено. Наявність «білих плям» на карті — територій без сигналу — не вивчена. Зараз, вже після запуску цифрового мовлення, все це «з коліс» виправлятиметься. Бо ще чекати та відтягувати запровадження цифри було навіть не солідно. Й так спізнилися й відстали. Отже, наразі ми зажили з новим телебаченням, а докладніше розповісти про нього погодилася представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Хмельницькій області Олена ГАВІНСЬКА.

— Пані Олено, розпочну з найпростішого запитання, що хвилює наших читачів: навіщо нам цей перехід на цифрове мовлення? Навіщо увесь цей клопіт із тюнерами?
— Ви ж розумієте, світ не стоїть на місці, розвивається, технології рухаються вперед. Нині аналогове мовлення — це учорашній день, лише цифровий сигнал здатний забезпечити якість показу телепрограм для всіх глядачів. Тобто на перше місце я б поставила покращення якості надання послуг. На друге — кількість. Перехід на «цифру» дає можливість безплатного перегляду 32 програм, з них чотири — місцевих. Згадаймо, що ми мали при аналоговому показі. До прикладу, найбільшу кількість програм дивилися жителі обласного центру — 16 та Кам’янця-Подільського — 11 програм, а, скажімо, в Теофіполі — лише дві. Віднині у кожному населеному пункті, де є цифрове телебачення, можна переглядати 32 програми, з них чотири — регіональні. 
Крім того, перехід на цифрове мовлення дозволить нашій державі виконати міжнародні зобов’язання та ефективно використовувати радіочастотний ресурс, який сьогодні майже вичерпано. Так, частоти, які вивільнилися після відключення аналогу, будуть перерозподілені і використані, зокрема, для розвитку ФМ-мовлення. Ми дуже сподіваємося, що найближчим часом буде замовлено прорахунок частот для потреб місцевого радіомовлення. Адже сьогодні в області фактично працює лише одна місцева ФМ-станція. Такий стан справ не задовольняє повною мірою потребу жителів Хмельниччини у доступі до інформації про громади.
— Але, наскільки знаю, не усюди запрацювало цифрове телебачення? Де виникли «білі плями»?
— Я розпочну із загальної картини. В Україні цифрові передавачі були встановлені у 166 населених пунктах. Після окупації Криму та захоплення частини східних областей передавачі працюють у 143 населених пунктах. У Хмельницькій області цифрові передавачі встановлені у Хмельницькому (із середнім радіусом покриття 65 кілометрів), Кульчіївцях (теж 65), Полонному (45) та Білогір’ї (30 кілометрів). За наявною інформацією «білими плямами» стали Ізяслав та Ізяславський район, частина Кам’янець-Подільського, Волочиського, Городоцького, Деражнянського, Новоушицького, Старосинявського районів. І я прошу жителів міст і сіл, де є проблеми з прийомом цифрового сигналу, телефонувати на гарячу лінію Хмельницького обласного контактного центру 0 800 508 899 у будні з 9.00 до 18.00. Дзвінки безплатні. Це дозволить оперативно з’ясувати, де є проблеми з «цифрою» та шукати шляхи вирішення цих питань.
— І як же його розв’язати? Якщо немає сигналу, то його немає. За дванадцять років з моменту «Женеви-2006» це все не можна було вирішити?
— По-перше, створена Міжвідомча координаційна група з упровадження в Україні цифрового телерадіомовлення. Зараз визначаються проблемні території (і дзвінки глядачів дозволять чітко виокреслити «білі плями») й опрацьовуються різні варіанти вирішення проблеми «білих плям». По-друге, ТОВ «Зеонбуд» вже проводить комплекс робіт із встановлення додаткових 47 передавальних станцій, що дозволить поширювати цифровий сигнал на більшу територію країни. За їхньою інформацією, вже проведено попереднє радіочастотне планування спільно з фахівцями ДП «УДЦР» та направлено запити до Концерну РРТ щодо надання технічних умов для розміщення обладнання додаткових передавачів на об’єктах КРРТ. У нашій області планується встановлення додаткового передавача у Шепетівці. Наразі ж північ області частково перекриватиме Рівне. Тобто там дивитимуться, крім загальнодержавних каналів, чотири рівненські місцеві замість хмельницьких.
— Тобто дехто залишиться тимчасово взагалі без телебачення? Аналог відключили повністю?
— Ні, аналогове мовлення вестиметься після 31 серпня на територіях з особливим режимом мовлення (Донецька, Луганська, окремі райони Херсонської області). Також Національна рада звернулася до Кабінету Міністрів з пропозицією продовжити до кінця року аналогове мовлення місцевих і регіональних ТРК, які не мають ліцензії на цифрове мовлення, суспільного мовника, а також зберегти аналогове мовлення на прикордонні з країною-агресором. Уряд продовжив роботу аналогового мовлення на територіях, що межують з Російською Федерацією та тимчасово окупованими територіями, програм суспільного мовника (у нашій області це UA: Перший та Поділля-центр), а також телерадіоорганізацій місцевого мовлення, які не мають ліцензій на цифрове мовлення, до 1 травня 2019 року. Між іншим, не забувайте, що безплатне цифрове телебачення не єдина альтернатива аналоговому мовленню. Є кабельне телебачення, супутникове та інтернет-телебачення. Але, звісно, це вже платні послуги.
— Добре, повертаючись до «цифри», скажіть, що ж треба, аби до неї підключитися? 
— Так як мова про перехід на цифрове телебачення триває вже з 2015 року, то, мабуть, абсолютна більшість ваших читачів знає (а може, вже й придбала) про цифровий ефірний приймач. Або, як всі кажуть, тюнер-Т2, який треба під’єднати до антени та телевізора. Причому його можливо підключити і до телевізора старої моделі, навіть до «чорно-білого». Що стосується антени, то краще використовувати антену дециметрового діапазону типу «хвильовий канал» або універсальну антену. У разі значної віддаленості від передавальної станції (низький рівень сигналу) краще використовувати антену з підсилювачем. До речі, телевізори сучасних моделей мають вбудований тюнер DVB-T2. Якщо в інструкції вказано, що телевізор підтримує цифровий стандарт DVB-T/Т2 MPEG-4, зовнішній приймач купувати не потрібно.

Газета "Подільські вісті"

Останнє редагування Четвер, 06 вересня 2018 16:52

Коментарі (2)

This comment was minimized by the moderator on the site

Є інфа коли той передавач з'явиться?

This comment was minimized by the moderator on the site

Як тільки дізнаюсь - напишу.

Коментарі відсутні

Залиште ваш коментар

  1. Можете коментувати як гість, але ліпше Зареєструйтесь або авторизуйтесь
Вложения (0 / 6)
Поделиться вашим местоположением