Субота, 03 жовтня 2015 16:23

Збережемо озеро для себе, дітей та онуків

Автор Микола Сас
Сільська ідилія. Вечір, сутінки. Край села. Луки, ліс, річка… Та у повітрі дим. Палять картоплиння в перемішку з пластиком. Де спокій? Де мрії, роздуми…

Чи неділя, ранок. Хочеться побути на березі річки. А там сліди безконечних пікніків: пляшки з-під горілки, пива, пляшки пластикові та скляні, розбиті та цілі, і ще якийсь мотлох, що тхне... Де ті місця де народжуються вірші? Де ті місця де освідчуються в коханні?

Є у нас у центрі села гранітні скелі, які миє річка Хомора. Тут, у зручному місці, де зливаються дві річки, виникло поселення людей. Сьогодні відоме як селище Гриців. Шумить вода поміж гранітом. Чому б не посидіти з дитиною на скелі. Та ба… Безкінечні мийки авто. І прання килимів. Пачками сиплеться пральний порошок, літри шампунів та безліч побутових стоків, що сочаться у ставок та річку.

Господь Бог вирішив подарувати чудове озеро подалі від села, в лісі. Здавалося, що простіше, - прийти до озера, де вода надзвичайно чиста із глибин, артезіанська, посидь, покупайся, полови рибу. Та ні, до озера їдуть на автомобілях, привозять багато продуктів, усі залишки залишаються. Окрім того, ще ж машину треба помити у чистій воді озера. Та й з дому захопити якесь сміттячко, якийсь мішечок з «памперсами» чи будівельне сміття, десь в лісі зручно кинути ближче чи далі від озера. Що страшно, - смітять і гадять не маргінали якісь, а досить середні люди. Чисті автомобілі, зі стерео динаміків лунає добротна попса, гарні запахи, чисті серветки, обгортки. Все сяє білизною і чистотою. Ви не побачите серед відпочиваючих якихось невдах, нещасних. Усі веселі, впевнені і навіть мудрі. А у кінці літа, – повний причіп смердючого сміття. Оце і є найстрашніше, що плюндрують природу не якісь «отщепенці», а середні звичайні люди.

Як бути по лісах, луках, на берегах озер, розставляти сміттєві баки? Чи прив’язувати мішки для сміття у лісі, вздовж доріг, річок, стежок? У чому труднощі? Взяли ви з собою щось поїсти, - об’їдки викиньте (це органіка, вона швидко утилізується природою), легенький пластик, пусті пляшки невже важко забрати додому? А якщо ви на авто, невже ваш автомобіль перегрузиться. Так ні. Згорнули усе в купу і в кущі… Або ж палять пластик, отруюючи повітря, грунт, і струмки, що течуть після дощу до озера. Або ще закопують, щоб діставали потім нащадки.

Повернемося до чарівного озера, що в лісі, поблизу Грицева. У 2013 році тут були гори сміття. Воно було не тільки на березі, але і у великій кількості плавало в воді. А ще масляні плями після миття автомобілів. У повітрі стояв сморід. Та вода ще була прозора. Ліс навколо озера зелений і свіжий. Чути спів пташок. Болісно було дивитися на це… І була осінь. І ми, невелика група людей із громадської організації Фонд «Стара Волинь» взялися за очистку озера. Ми збирали сміття, виловлювали з води, носили, вивозили місяцями. Осінь, зима, весна. І далі літо… Знову безкінечні пікніки. Я вставав рано, десь о п’ятій. На велосипеді їхав до озера, збирав сміття, щоб було чисто. А в обід приїздив вдруге і говорив людям: Бачите, чисто. І після вас щоб було чисто.

Є певний відсоток людей, які були вдячні мені і не тільки на словах, але й допомагали матеріально. Були ж і такі, що окрім залишеного сміття ще й ображали. Їх чомусь дуже злило коли до них зверталися з проханням дати 5-10 гривень благодійних внесків, щоб компенсувати витрати на догляд за озером. Це літо 2014 року втомило мене так, що цього літа я уже не з’являвся на озері. Озеро було як покинута дитина. Я повернувся в кінці літа і знову - гори сміття. І ми знову прибираємо… Якось було, чесно кажучи, не легко. Бо яка перспектива? Якщо ти сам, ти не осилиш цю хвилю негативу. Ще ж є свої справи, сім’я, а ти тільки те й робиш, що прибираєш сміття за «дядьками» які привозять усе це на автомобілях. Ми втомилися. Було не весело. Було гірше, ніж важко. Ми втомилися просити…

Без особливих сподівань подали заявку на конкурс ГО «Громадянська ініціатива Романа Мацоли «Інститут солідарності громад». І, о диво! Отримали допомогу в очистці приозерної території та покритті даху інформаційного будиночку в рамках проекту "Збережемо озеро для себе, дітей, онуків". Ми побачили вогник надії. І далі нам на зустріч пішли інші люди: Грицівська селищна голова, Людмила Тіфенбах, керівник Грицівського лісництва, Олександр Даманський, педагогічний колектив та школярі Грицівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, приватний підприємець, Михайло Ганаба, активісти ініціативної групи, Іван Лебідь і Віктор Левчук та інші. Ми прибрали озеро, оточуючий ліс і покрили дах інформаційного будиночка. В нас з’явилося переконання і відчуття, що ми не вороги природи і самих себе.

Зараз ми готуємо звернення до влади, щоб надати озеру статус і організувати нагляд для його збереження чистим і безпечним. Ми продовжуємо облаштовувати екологічну світлицю: дерев’яний будиночок на березі озера. Ми плануємо зробити берег зручним для відпочинку дітей, навіть немовлят, організувати дитячі майданчики. Ми хочемо, щоб озеро стало місцем проведення культурних заходів. Запрошуємо мистецькі колективи: музикантів, художників, поетів…

А ще хочеться побудувати біля озера капличку, як нагадування, що вода – це освячення, великий Божий дар, який потрібно берегти з любов’ю.
Фотозвіт із прибирання озера
Останнє редагування Субота, 03 жовтня 2015 17:39

Відео

Коментарі (6)

  1. Спостерігач

Мацола - наше все :lol: <br />Підхід подобається: якщо пиво продаєш, то і збір пляшок фінансуй 8)

  Вложения
 
  1. Anykey

В парку ще прибрали б ставочки. І добре діло зроблять, і хоч трохи рейтинг піднімуть.

  Вложения
 
  1. Віра Кухарук

В парку ще прибрали б ставочки. І добре діло зроблять, і хоч трохи рейтинг піднімуть.<br /><br />Цікаво, а чого це грицівчани повинні прибирати ставочки у парку в Шепетівці? За їх рейтинг не турбуйтеся... краще подбайте про свій. Дивно, люди...

В парку ще прибрали б ставочки. І добре діло зроблять, і хоч трохи рейтинг піднімуть.<br /><br />Цікаво, а чого це грицівчани повинні прибирати ставочки у парку в Шепетівці? За їх рейтинг не турбуйтеся... краще подбайте про свій. Дивно, люди роблять гарну справу, а ми настільки звикли гадити, що в добрих вчинках шукаємо щось погане. Щира вдячність грицівчанам таким, як Микола Сас, за небайдужість до природи. І це дуже гарний приклад для учнів та молоді, яка бере участь в таких акціях.

Детальніше
  Вложения
 
  1. Anykey

Віра, мова не про грицівчан, а про властьімущіх, таких як Мацола.

  Вложения
 
  1. Спостерігач

Добрі справи, Віра Кухарук, мають робити люди самі, а не бігати до політиків за подачками. ІТим більше - перед виборами.

  Вложения
 
  1. Віра Кухарук

Що стосується добрих справ, які мають люди робити самі, то вони їх роблять уже давно. Це я стверджую з певністю, тому що два роки працювала в команді ХОГО "Стара Волинь", і сама брала участь в подібних акціях прибирання громадських місць Грицева....

Що стосується добрих справ, які мають люди робити самі, то вони їх роблять уже давно. Це я стверджую з певністю, тому що два роки працювала в команді ХОГО "Стара Волинь", і сама брала участь в подібних акціях прибирання громадських місць Грицева. Для початку спробуйте за власні кошти організувати вивіз сміття машиною чи трактором, закупити мішки та рукавички, тоді матимите уяву, скільки коштів для цього потрібно. Така практика прибирання селища діє уже 5 чи 6 років. І озеро прибирають не перший рік. Ніхто не чекає грошів від можновладців та бізнесменів, і за подачками до політиків не бігає. А якщо людина написала проект і виграла його, ще й кошти витратила на гарну справу, то щира їй подяка за це. Хто іншим не дає це робити?<br />Відносно використання грошей депутатів перед виборами, то саме перед виборами вони "добрішають" і чому б людям цим не скористатися та не потратити ці кошти на добрі справи?

Детальніше
  Вложения
 
Коментарі відсутні

Залиште ваш коментар

Оставить комментарий в качестве гостя. Зарегистрироваться либо авторизоваться. Sign up or login to your account.
Вложения (0 / 6)
Поделиться вашим местоположением