Чи доцільно «моніторити» знання саме зараз, у листопаді?
Володимир Чайчук:
— З одного боку, такі перевірки потрібні. Завжди корисно знати, яких знань набули учні в попередні роки. Втім, якщо міркувати «глобально», подібні «зрізи» знань і так відбуваються наприкінці навчального року — маю на увазі державну підсумкову атестацію. Щоправда, тоді вона — вже як «контрольний вистріл». Те, що відбувається нині, моніторингом важко назвати. Радше бізнес-про-ект нагадує: хтось надрукував збірники завдань, а хтось їх купив.
Марія Іванівна:
— Навчальною програмою передбачено, що п'ятикласники після кожної вивченої теми з шести предметів пишуть контрольну роботу. Так само — десятикласники, щоправда, в них предметів аж 12. Отож, навіщо їхні знання повторно перевіряти?
Що скажете про якість формулювання завдань?
Володимир Чайчук:
— Завдання складні, деякі з них не відповідають програмі. Виглядає, що тести моніторингу складали люди, які в школі не працювали. Декому з них потрібно спочатку самим набратися досвіду, а вже потім дітей «моніторити». До речі, в завданнях були помилки.
Марія Іванівна:
— Деякі завдання скомпоновані неправильно: одні містять не одну, а декілька правильних відповідей; інші — жодної. На мій погляд, завдання для 5-го класу слід формулювати простіше, щоб учні змогли зрозуміти, що від них вимагається.
Чи варто проводити моніторинг знань у класах середньої ланки?
Володимир Чайчук:
— За тими рекомендаціями, що нам дали, ми повинні поступово адаптувати п'ятикласників до школи, не ставити їм негативних оцінок. А тут, у листопаді, «бах» — і моніторинг! Отож, не дивно, що краще із завданнями справляються старшокласники.
Марія Іванівна:
— Для п'ятих класів моніторинг — це точно стрес. Вважаю, їх краще починати «екзаменувати» щонайменше з сьомого класу.
Як ця новація профільного міністерства впливає на психіку учнів?
Володимир Чайчук:
— Діти стають агресивнішими, більш дратівливими та неспокійними.
Марія Іванівна:
— Моніторинг впливає на психи-ку негативно. Адже навчальні програми і так перевантажують учнів. На підготовку домашніх завдань школярі витрачають багато часу. До речі, на Інтернет-сайтах тестові завдання моніторингу вже викладені.
Чи задоволені заходом батьки?
Володимир Чайчук:
— Їхнє ставлення — більш негативне, ніж позитивне.
Марія Іванівна:
— Батьки до таких заходів ставляться негативно, тому що їм шкода своїх дітей. Хто як не батьки бачать, скільки часу їхня малеча витрачає на підготовку домашнього завдання! А ще це неабиякі фінансові затрати. Батькам потрібно придбати збірник завдань, а якщо є завдання, то чому ж не купити готові відповіді?
Моніторинг дає об'єктивну оцінку знань учнів?
Володимир Чайчук:
— Я вважаю, що ні. Якщо деякі завдання не відповідають програмі — яка тут може бути об'єктивність? Плюс до того, буває, діти вчили одне, а запитують інше... Хоча, на мій погляд, з низки предметів, як-от українська мова та література, завдання нормальні.
Марія Іванівна:
— Результатам моніторингу можна буде лише тоді довіряти, коли завдання й відповіді на них не будуть відомі наперед. Якщо головне для нас—об'єктивні результати моніторингу знань із якогось предмету, то ці завдання повинні принести в школу безпосередньо перед уроком. Тільки так ми зможемо одержати об'єктивну картину успішності п'яти- та десятикласників.
З газети День за Днем
