Загальновідомо, що кожна творча людина повинна пройти свій нелегкий шлях до визнання. І що парадоксально, людина-патріот, яка пише вірші рідною мовою, сама творить музику, молода, творча, надзвичайно яскрава і самобутня, але як важко пробитися у рідній країні навіть на міську сцену. Мова про нашу землячку, шепетівчанку Ольгу Лукащук.

Прочитала на форумі допис Михайла Воронюка «Як я працював у культурі». Перша реакція – здивування... з присмаком чогось неприємного. Спочатку пан Михайло «спостерігаючи ситуацію з міською і сільськими бібліотеками був в шоці, і вважав. що цим людям треба пам’ятник нерукотворний поставити за їхні зусилля у збереженні тої самою культури» (цитую автора), та раптово його думка кардинально міняється: «в кінці року коли почався т.зв. «звіт» ситуація прояснилась. І зараз я бачу, що чим швидше цю всю справу поставлять дійсно на конкурентні рейки (а значить розженуть к бісовій матері) – тим краще...»

Суботній ранок у Судилківському БК розпочався з концерту фольклорного ансамблю «Джерельце» (керівник Анатолій Огарев). Це був своєрідний звіт колективу за півріччя. Розпочався він з пісні «Їхали козаки» та мелодії «Ой, лопнув обруч».

Ми уже писали про цю дівчинку, яка прийшла до нас у студію з сусіднього Полонського району. 23 грудня цього року в читальній залі бібліотеки ім.М.Коцюбинського відбулася презентація збірки віршів Олени Сущенко «Якби я птахом білокрилим стала», яка об’єднала дві попередні збірки та видана типографським способом. Надрукована вона у Харкові.