Середа, 20 вересня 2017 20:30

Дмитро Хом’як: «Я думаю, що вища освіта в Україні — радше просто “для корочки”»

Автор Лілія Зінченко

28 вересня в український прокат вийде стрічка Аркадія Непиталюка «Припутні» — повнометражний дебют режисера, чия короткометражка «Кров’янка» перемогла торік у національному конкурсі 46-го кінофестивалю «Молодість». Фільм за мотивами п’єси Романа Горбика «Центр» вироблено компанією Star Media за фінансової підтримки Державного агентства України з питань кіно (проект «Припутні» переміг у Восьмому пітчингу Держкіно).

Національна прем’єра «Припутнів» відбулася на 8-му Одеському міжнародному кінофестивалі (ОМКФ), стрічка взяла спеціальну відзнаку журі Національної конкурсної програми, а деякі кінокритики назвали її цьогорічною сенсацією у вітчизняному кіно.

За сюжетом, таксист Юра погоджується підвезти юну дівчину Свєтку та її маму Людку з Ніжина до глухого села Припутні. Щорічна поїздка до баби Зіни є не надто веселою сімейною традицією, але цього разу вона змінить життя одразу всіх учасників цієї історії. У кадрі бачимо сімейні розбірки (викликані конфліктом поколінь), любовну драму, людську жорстокість, але у фіналі — натяк на світле майбутнє й на те, що кожна людина врешті-решт знаходить своє щастя, незалежно від статусу й культурного рівня.

Окремим яскравим персонажем у «Припутнях» є суржик, який вирізняє цю стрічку з-поміж багатьох інших. Саме за мову фільм і хвалили, і критикували після показу на ОМКФ. Автор Аркадій Непиталюк запевняє: показав мову живою і справжньою, а життя українців — реалістичним, а не жахливим.

Із виконавцями двох головних ролей стрічки «Припутні» Юлією Врублевською та шепетівчанином Дмитром Хом’яком «Детектор медіа» зустрівся на Чернігівщині під час зйомок фільму про фільм. Ми поговорили про головний посил «Припутнів», роль долі в житті людини, рівень акторської освіти в Україні та інше.


— «Припутні» — це історія життя одного дня простих людей, які не знають, що з ними може статися наступної хвилини. Цей один день наших героїв настільки насичений, містить дуже багато різних ситуацій, які докорінно змінюють їхнє життя та їхню історію.

— Режисер Аркадій Непиталюк розповідав на прес-конференції в Одесі, що це фільм про кохання й долю, яка зводить двох людей. Ви вірите в долю, в те, що має бути так, як має бути? Чи людина сама керує своїм життям?

— Людина завжди щось робить у своєму житті (бо ж не сидить весь час на дивані) й думає, що може щось змінити. Але, напевне, доля існує, й вона десь очікує на кожного з нас.

— Відкритий фінал стрічки натякає глядачеві на певний романтичний хепі-енд. Як би могло скластися подальше життя Юри і Свєти, по-вашому?

— Тут багато різних варіантів. Можливо, вони дісталися до якогось пункту, Свєтка виходила Юру, вплинула на нього, він став успішним, пішов із таксистів, можливо, навіть став бізнесменом. І вона може вплинути на нього, бо, ймовірно, Свєтка йому більше підходить, аніж Христя, за якою він побивався, то не його жінка, й тому він не може змінитися, чогось досягти. А тут — дві споріднені душі, підтримка, яка в майбутньому може призвести до щасливого, веселого життя.

Може бути й по-іншому: це була захоплива історія одного дня, а через місяць вони зрозуміють, що все, що з ними сталося, — то просто ситуація.

Кожен може додумати фінал цієї історії, тим і цікавий цей фільм.

— Ваш герой вам близький? Якщо так, то в чому?

— Не знаю. Коли я прочитав сценарій, дуже сміявся. Прокрутив у голові, що це за Юра, бо таких персонажів я бачив багато в своєму житті, тому відразу прикинув, яким він має бути. Мені було легко ввійти в роль, плюс розмовна мова, яка мені теж є близькою, бо я більшу частину життя прожив у невеликому містечку, де люди завжди розмовляють суржиком.

— Як ви потрапили до фільму?

— Мене запросила на проби Алла Самойленко (одна з найкращих кастинг-директорів в Україні, якщо не найкраща), вона побачила мене в «5 baksiv.net» — веб-серіалі, який не виходив масово на екрани, був показаний лише на Першому національному.

У «Припутнях» у мене було всього дві проби.

— Дмитре, ви не маєте акторської освіти, на відміну від інших виконавців у цій стрічці. Чи відчували якісь труднощі під час зйомок, брак освіти? Акторові потрібна професійна освіта чи важливими є лише талант, бажання й робота над собою?

— Навіть не знаю, потрібна освіта чи ні, бо я не вчився й не можу порівнювати, як впливає освіта на діяльності того актора, який навчається. Наразі багато людей в Україні, маючи одну спеціальність, роблять щось зовсім інше і справляються з цим дуже круто. Я вчився на бухгалтера, і ким тільки не працював, але бухгалтером — жодного дня.

Я думаю, що вища освіта в Україні в більшості випадків — це просто «корочка».

— А для загального розвитку?

— Для загального розвитку можна книжок почитати.

detector.media

Останнє редагування Середа, 20 вересня 2017 20:39
Детальніше в цій категорії: « Історія та культура євреїв Шепетівщини

Коментарі (0)

Коментарі відсутні

Залиште ваш коментар

Оставить комментарий в качестве гостя. Зарегистрироваться либо авторизоваться. Sign up or login to your account.
Вложения (0 / 6)
Поделиться вашим местоположением