На жаль, у наш час люди все рідше читають книжки. Чому? Невже це не викликає ніякого захоплення? Так, книжку потіснили телеекран і комп'ютер. Так, книги на прилавках інколи коштують занадто дорого, тому що їх друк недешева справа, переконайтесь ось на сайті друкарні https://impress.biz.ua/ . Але ж хіба може бездушна машина замінити живу емоцію, нестерпну цікавість, що виникає при прочитані книги? Всю історію невпинної боротьби за свободу і світле майбутнє, героїчне минуле нашої країни, пізнання нашими предками Всесвіту – усе вмістила у собі книга. Тому я переконана, що найбільша сила, яку дають книжки - це той духовний потенціал, котрий стає стрижнем усього життя людини. Коротше кажучи, книги творять людину, навчаючи її мудрості й доброти. Недарма у народі говорять: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.
Але статистика доводить нам зовсім інше. Провівши журналістське опитування серед старшокласників нашого міста переконалася, що популярністю користуються лише ті твори, які вивчаються згідно з шкільною програмою. Звичайно, знайшлися й ті, хто з великим захопленням розповідає про прочитані з власного бажання книжки, проте серед улюблених письменників жодного прізвища українського автора мені так і не вдалося почути. Та навіть цьому можна знайти логічне пояснення. Книжкові полиці заполонила філософські роздуми Пауло Коельо, романи Януша Вишневського, детективи Дарії Донцової. А де ж книги українських авторів? Чому у нашій країні так мало друкується видань рідною мовою? На жаль, у нашому місті я не змогла знайти людину, яка б чітко мені дала відповідь на ці питання.
Та, мабуть, не важливо яка мова оригіналу книги, важливо те, що книги чекають. Вони стоять у крамницях, на бібліотечних полицях і смиренно чекають на нас, читачів, своїх друзів. Їм є про що нам розповісти, чому навчити. Вони будуть терпляче зберігати свої таємниці, щоб одного разу радісно віддати їх нам. Їм вистачить терпіння чекати на цю щасливу мить. А чи вистачить на це нашого життя...
