Що зробило легендарним тачанку та як цей віз отримав таку назву
Розділ Культура
Однією з улюблених селфі-зон відвідувачів Музею пропаганди є композиція «Тачанка». Віз "тачанку" було знайдено на території Пліщинської сільської ради наприкінці 70-х років, під час експедиції з пошуку матеріалів для створення експозиції нового музею. До музею він доїхав власним ходом. В експозиційну залу був доставлений через віконний отвір.
Декомунізація VS Микола Островський
Розділ Культура
Декомунізаційні процеси дісталися Шепетівки. В місті вже переназвали десятки вулиць і провулків. Утім, вулицю Островського так і не перейменували, хоча планували 2016 року. Ім’я письменника продовжує носити загальноосвітня школа № 1 І-ІІІ ступенів, яка розташована на вулиці Островського. А найкращих педагогів району, як і раніше, щороку відзначають так званою премією імені М.Островського. Та чи не найсильніші пристрасті розгорілися довкола літературно-меморіального музею Миколи Островського, перейменування якого викликало бурхливе обговорення в громаді та за її межами.
Декомунізувати не можна залишити – дилеми музейництва Шепетівки
Розділ Культура
24 вересня в обласному літературно-меморіальному музеї Миколи Островського відбувся культурний диспут «Той, про кого не говорять». Науковці, музейники, мистецтвознавці, представники обласного та міського депутатського корпусів, громадські активісти були запрошені до обговорення проекту нової наукової концепції, варіантів назви музею.
Меморіальний музей Островського: ідеологія, яка не йде
Розділ Культура
У 1970-х роках радянських людей сподвигають будувати Байкало-Амурську магістраль, оголосивши її «всесоюзним комсомольским будівництвньом», на екрани виходить телевізійний шестисерійний фільм «Як гартувалася сталь», а у Шепетівці на пленумі міського комітету комсомолу приймають звернення до молоді про будію і закладають перший камівнцитво нового музе на місці будівництва.
Шепетівка. Місто (одного) музею
Розділ Культура
Пів на восьму ранку, я закидаю своє сонне тіло в потяг, попередньо на вокзалі заливши в нього кави. У купе нас усього двоє – я і моя колега Лариса. На весь вагон – може з десяток. За п’ять годин дрімоти під ритмічне похитування поїзда ми прибуваємо до Шепетівки.
Данило Щербаківський ліворуч, Павло Жолтовський праворуч
Розділ Культура
Добре знані у колах науковців-мистецтвознавців прізвища Данила Михайловича Щербаківського (1877-1927 р.н.) і Павла Миколайовича Жолтовського (1904-1986 р.р.), майже невідомі пересічним українцям, хоча без їх праць неможливо уявити історію українського народного образотворчого та прикладного мистецтва. Об'єднати в статті цих людей спонукало те, що обидва вони зробили безцінний внесок у дослідження та збереження пам'яток сакрального мистецтва як України і Волині в цілому, так і Шепетівщини зокрема.
Дмитро Хом’як: «Я думаю, що вища освіта в Україні —  радше просто “для корочки”»
Розділ Культура
28 вересня в український прокат вийде стрічка Аркадія Непиталюка «Припутні» — повнометражний дебют режисера, чия короткометражка «Кров’янка» перемогла торік у національному конкурсі 46-го кінофестивалю «Молодість». Фільм за мотивами п’єси Романа Горбика «Центр» вироблено компанією Star Media за фінансової підтримки Державного агентства України з питань кіно (проект «Припутні» переміг у Восьмому пітчингу Держкіно).
Швейна фабрика у Шепетівці 1912 р
Розділ Культура
Важко сказати, коли саме оселилися євреї на Шепетівщині. Відомо, що на Волині їх поселення існували вже у XII столітті. Разом з тим, історично так склалося, що Шепетівка неодноразово, внаслідок спустошень татарської орди, польсько-шляхетських загонів воєводи Белзького, під час Північної війни (1700-1721 рр.) від шведських та польських військ, зазнавала значних руйнувань і навіть повного знищення. Як поселення Шепетівка відродилось лише в кінці XVII століття. Та основу життя євреїв на Волині підірвало повстання Богдана Хмельницького, різня ж євреїв в укріпленому місті Полонному привела до масової втечі їх на захід.
0
репостів
0
репостів