Фільтрувати матеріали за датою: Неділя, 19 лютого 2012 — Сайт міста Шепетівка (Шепетовка)
Неділя, 19 лютого 2012 08:32

Шепетівка також має талант!

Андрій Василишин звичайний житель Шепетівки, що має незвичайне захоплення. Уже близько 2 років хлопець,
учень 11 класу НВК №3, не уявляє свого життя без турніка. Саме завдяки такій пристрасті 26 січня 2012 року Андрій став одним із переможців кастингу шоу «Україна має талант — 4» у Києві.

— Про дворову гімнастику довідався із мережі Інтернет, переглядаючи відеоролики та-
ких самих спортсменів-любителів, потроху сам пробував виконувати подібні трюки, — говорить Андрій Василишин.
За словами хлопця, силові вправи вуличної гімнастики і акробатики на звичайному дворовому турніку вдавалися не зразу. Проте невпинні тренування, бажання досягти мети зробили свою справу. Зараз хлопець із легкістю виконує їх не гірше акробатів, які ви-
ступають під куполом цирку.

— У листопаді в одній із соціальних мереж я познайомився з адміністратором шоу «Україна має талант— 4». Він запропонував скинути їм моє відео. А уже через деякий час пролунав телефонний дзвінок із запрошенням відвідати кастинг у столиці, — пригадує Андрій.

Підтримати дворового акробата із задоволенням погодилася сестра. Вони разом приїхали у Міжнародний виставковий центр, зареєструвалися та очікували своєї черги виступати.

— Насправді я дуже хвилювався, давалася взнаки і втома з дороги, і кілька годинне чекання, і запис відео-привітання, під час якого, здається, я мільйон разів говорив фразу: «Привіт! Мене звати Андрій, і я впевнений, що я маю талант!», — із посмішкою розповідає хлопець.

Виступ шепетівчанина, який переважно складався із
гімнастичних моментів колумбійського виду спорту «джимбар», тривав лише хвилину, але за цю коротку мить суворе журі зуміло розгледіти та належно оцінити старання конкурсанта.

— Звичайно, вагання були. Владислав Яма одразу сказав «ні». Слава Фролова

— «так». Ігор Кондратюк довго сперечався зі Славою, але вона його таки вмовила, і він теж дав позитивну відповідь, — наголошує Андрій.

Наразі, незважаючи на сніги та люті морози, завантаженість шкільної програми та підготовку до незалежного оцінювання, Андрій Василишин готується до виступу у півфіналі шоу, що відбудеться 18 лютог о 2012 року.

Ми ж можемо тільки побажати хлопцю нових життєвих та спортивних перемог і, звісно, усім містом вболівати за нього у подальшій боротьбі в шоу «Україна має талант—4»!

Ірина Кобилянська.

Розділ Шепетівка

10 листопада 2011 року га­зета «Шепетівка» надрукува­ла під рубрикою «Надзвичай­на ситуація» статтю «Найбіль­ша екологічна катастрофа не­великої української річки Гус­ки». Йшлося в ній про те, що 4 листопада 2011 р. у став біля ТД «Шепетівський цукор» було скинуто велику кількість якоїсь хімічної рідини. У ре­зультаті вміст аміаку у водоймі перевищив допустиму норму у   9  разів, а кисню у воді не ста­ло взагалі. Практично вся риба уставу вимерла.

«Це мертва вода, інкубатор для мікробів. Ця мертва вода з аміаком та мікробами тихень­ко тече далі в Гуску», — зас­терігав автор. Водночас редак­ція обіцяла знайомити читачів з подальшим розвитком подій.

Від часу цієї події пройшло тільки три місяці. День-у-день наслідки екологічної катастро­фи стають все відчутнішими і тяжчими. У минулому номері газети було опубліковано лист шепетівського рибалки-любителя Федора Марфути під за­головком «Риба здохла, раки теж... «Бєспрєдєлу» нема меж», в якому він свідчить: «З  цього ставка смерди ть на всю Шепетівку, бо риба, мабуть, під льодом зашивається... Тепер тут немає нічого живого, навіть раки виздихали».

Роз’яснити читачам сьогод­нішню обстановку ми попросили головного державного санітарного лікаря Шепеті­вського району В. В. Мазаєва. Ось що він повідомляє: «За скаргами населення на неприємний запах води з річки Гуска у плані щоквар­тального моніторингу ЗО січня 2011 року Шепетівською райСЕС відібрано та дос­ліджено проби води з річки Гуска в місці після виходу із ставка біля підприємства ДТ «Шепетівський цукор».

За результатами дослід­жень води з річки Гуска в місці після виходу ‘з ставка біля підприємства ТД «Шепе­тівський цукор» встановле­но, що вода в даному місці не відповідає вимогам СанПІНу № 4630-88 «Охорона поверх­невих вод від забруднення» по

слідуючих показниках: органолептиці (запах складає 5 балів при нормі 3 бали, харак­тер запаху гнилісний), вмісту розчиненого кисню — 3 при нормі не менше 4, аміаку 4,9 при нормі не більше 2, зваже­них речовин — 195,5 при нормі не більше ЗО, вмісту заліза — 1,17 при нормі не більше 0,3 та по індексу ЛКП (лактозопозитивної кишко­вої палички), який перевищує норматив в 4,6 разу.

Дані лабораторних дослі­джень свідчать про те, що, можливо, після забруднення у водоймі йдуть процеси гнит- тяфітопланктону та нежи­вої риби, як наслідок мору риби.

Крім того, дані багаторіч­ного моніторингу за станом ставка свідчать про те, що протягом багатьох років та­кого забруднення ставка не спостерігалось».

У зв’язку із тим, що останнім часом до виконкому міської ради все частіше почали над­ходити скарги на забруднення навколишнього середовища в районі так званого цукрозаводського ставу і річки Гуски, міським головою С. А. Анто­нюком 2 лютого 2012 року ініційовано засідання комісії з питань техногенно-екологічної 

безпеки та надзвичайних ситу­ацій з порядком денним «Про вжиття термінових заходів щодо недопущення надзвичай­ної ситуації на річці Гуска (став біля ПАТ «Шепе­тівський цукрокомбінат»). Заві­дувач сектору з питань НС та ЦЗН М. Ю. Кикоть та головний державний сані­тарний лікар Шепетівського райо­ну В. В. Мазаєв доповіли, що у водоймі дійсно інтенсивно проходить процес гниття, що супроводжується неприємним запахом і поши­рюється руслом річки Гуски, аналізи води у ставу не відпові­дають санітарним нормам. Єди­ний вихід із становища цими спеціалістами вбачається у проведенні скиду води з по­дальшим очищенням водойми.

З метою запобігання над­звичайній ситуації, пов’язаній із процесами у ставу на р. Гуска, комісія вирішила доручити міжрайонному управлінню вод­ного господарства розробити режим водоскиду, начальнику управління МНС С. С. Бурденюку організувати режим підри­ву льоду після скиду води. Вод­ночас створено робочу групу з організації та проведення робіт з недопущення надзвичайної ситуації на ставу на р. Гуска, яку очолив перший заступник міського голови О. Л. Діхтярук.

За рішенням комісії скид води за погодженням з Дер­жавним управлінням охорони навколишнього середовища та Хмельницькою міжрайонною прокуратурою планувалося розпочати 9 лютого. На жаль, час іде, сморід за течією річки помітно розповсюджується в напрямку Славутського райо­ну. Але до роботи ще ніхто не приступав. Виною цьому, як і завше, стали бюрократична тяганина і юридичні перепони. Але ми впевнені, що не з вини виконкому міської ради.

Тим часом виконком міської ради ситуацію під контролем тримає повсякчас. 9 лютого рішенням XXI сесії міської ради земляні дамби з водозаборами біля ПАТ «Шепетівський цук­ровий комбінат» і ВАТ «Ше­петівський завод «Пульсар» передані на баланс та експлу­атаційне утримання ремонтно- експлуатаційному підприєм­ству, що надасть змогу надалі зменшити ризик виникнення описаних вище ситуацій.

На цій же сесії оприлюд­нено запит депутата міської ради О. В. Окунєвича, адре­сований директору ГІАТ «Ше­петівський цукровий завод» М. М. Агаркову, в якому він вимагає: «Терміново вжити всі необхідні заходи щодо очищен­ня водойми, розташованої по­руч із ПАТ «Шепетівський цук­ровий завод»,забрудненої сто­ками цього підприємства». Депутати міської ради підтри­мали колегу. Але дивною ви­дається позиція голови депу­татської фракції ВО «Свобо­да» Б. М. Одуда, котрий зая­вив, що приїхав у Шепетівку у 1980 році і став уже тоді смердів, а якщо його спустити, то завод поріжуть на брухт... Отакої!!! Місто стривожене тим, що в центрі справді-таки з’явилася так звана екологіч­на бомба. А «свободівцям», бачте, нехай ще більше смер­дить...

Редакція газети і надалі по­відомлятиме читачам, як роз­гортатимуться події.

О. Твердун.

Розділ Шепетівка
Неділя, 19 лютого 2012 08:09

На сесії міської ради

9   лютого 2012 року відбу­лася XXI сесія Шепетівської міської ради VI скликання. Відкриваючи її, міський голо­ва С. А. Антонюк інформував, що усі проекти рішень попе­редньо розглянуто на засідан­нях постійних депутатських комісій, всі пропозиції та зау­важення народних обранців враховано.

Першим розглянуто проект рішення «Про внесення змін до бюджету міста на 2012 рік». «Загалом, — інформував на­чальник фінансового управлін­ня В. О. Дрищ, — доходи спе­ціального фонду бюджету міста відповідно до рішення, що роз­глядається, збільшуються на 1165600 гривень за рахунок збільшення субвенції з держав­ного бюджету на будівництво, реконструкцію, ремонт та ут­римання вулиць і доріг кому­нальної власності».

Видатки збільшені на за­гальну суму 1180900 грн і на­правлені на додаткове фінан­сування статей міського бюд­жету «Державне управління», «Освіта», «Соціальний захист та соціальне забезпечення», «Культура» та інше. З-поміж іншого збільшено видатки на програми «Діти Шепетівки» «Профілактика алкоголізму, тютюнопаління, наркоманії, ВІЛ/СНІДу та інших негатив­них проявів».

На 343180 грн збільшують­ся видатки по КФК «Культура та мистецтво». Ці кошти, зок­рема, підуть на реалізацію «Комплексної програми роз­витку культури м. Шепетівки на 2009—2012 роки», на утри­мання міського парку культури та відпочинку, на реалізацію Програми державних та про­фесійних свят, на придбання рупорів для озвучення масових заходів та музичних інстру­ментів.

Також загалом на 50300 грн збільшено видатки по КФК «Фізична культура і спорт». Кошти направляються на по­точне утримання спортивної школи, на реалізацію «Про­грами розвитку фізичної куль­ту'ри та спорту в м. Шепетівка на2012—2015рр.», «Програ­ми фізкультурно-спортивної діяльності людей з обмежени­ми можливостями в м. Ше­петівка на 2011—2012 рр.». Також збільшено видатки на 102000 грн на добудову їдальні ЗОШ №4.

Фактично, прийняття цього рішення вносить позитивні ас­пекти у всі сфери життєдіяль­ності міста. Проект підтримали практично всі депутати міської ради. Окрім депутатської фракції політичної партії ВО «Свобода». Так само члени цієї фракції «утримувалися» при прийнятті багатьох інших про­ектів рішень. З яких причин «свободівці» протиставляють себе територіальній громаді міста, ми розмірковувати не будемо. Це зроблять самі читачі...

Міською радою прийнято рішення «Про затвердження Програми соціально-економі­чного та культурного розвитку м. Шепетівки на 2012 рік». Зокрема вирішено: «Рекомен­дувати управлінням, відді­лам виконавчого комітету, суб’єктам підприємницької діяльності, установам та органі­заціям, громадським організа­ціям у межах передбачених за - конодавством повноважень здійснювати заходи, спрямовані на реалізацію Програми та щоквальнодо 10 числа місяця, що настаєзазвітним періодом, інформувати управління еко­номічного розвитку міськви­конкому про результати прове­деної роботи». З повним тек­стом цього документа, як і всіх інших, прийнятих на сесії, ше- петівчани можуть ознайомити­ся у виконкомі міської ради.

На виконання угоди про взаємодію і співробітництво між Шепетівською міською радою та Шепетівською спілкою ветеранів Афганіста­ну (воїнів-інтернаціоналістів)з метою збереження злагоди, забезпечення гідного рівня життя ветеранів війни, інвалідів, учасників бойових дій, членів сімей загиблих, на сесії міської ради прийнято рішення «Про внесення змін до міської комплексної програми соціаль­ного захисту населення на 2011—2015 рр.», затвердже­ної рішенням XI сесії міської ради VI скликання №5 від 07 липня 2011 року», в якому виз­начено: «Щорічно до Дня вшану­вання учасників бойових дій на терит орії інших держав (15 лю­того) сім’ям загиблих учасників бойових дій в Афганістані та інвалідам війни в Афганістані надавати одноразову грошову допомогу».

З метою запобіганню мож­ливим надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру підчас пропуску повеневих і паводових вод та відповідно до Водного кодексу України і Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про охорону на­вколишнього природного сере­довища» міська рада прийня­ла рішення «Про передачу зем­ляних дамб з водозбором ITC та водойм КГІ «Шепетівське ремонтно-експлуатацій не підприємство».

Цим рішенням комунально­му підприємству на баланс пе­редаються земляні дамби з водозаборами ГТС біля ПАТ «Шепетівський цукровий ком­бінат» і біля ВАТ «Шепетівсь- кий завод «Пульсар», а також дая експлуатаційного утриман­ня та обслуговування водойми біля ПАТ «ІІІепетівський цук­ровий комбінат» площею8 га, водойми біля ВАТ «Шепетівський завод «Пульсар» площею14 гата водойми в районі роз­доріжжя Шепетівка—Славута-Новоград—Волинське шосе площею 3 га.

У питанні «Різне» депутат міської ради А. С. Мазур інфор­мував депутатів, що до нього, як до начальника управління праці та соціального захисту населення Шепетівської райдержадміністрації звернулися депутати районної ради, а та­кож постійно звертаються го­лови сільських рад, мешканці сіл району із проханням врегу­лювати перевезення паса­жирів із сіл району територією міста. У своєму депутатському запиті він вказує, що транспорт загального користування ру­хається тільки до автобусної станції, хоча багатьом пасажи­рам треба дістатися, скажімо, до залізничного вокзалу чи навіть до селища Косецького. Міський голова С. А. Антонюк та начальник управління економічного розвитку О. М.Гринь надали депу­тату необхідні роз’яснен­ня. Однак, на диво депу­татського загалу, зненацька А. С. Мазур став поводитися неадекватно, ображаючи присутніх, легко кажучи, не­гарними словами, а наприкінець свого «монологу» демон­стративно покинув сесійну залу. Такі дії високопосадовця районного масштабу при­сутніх на сесії образили і шо­кували.

У цьому ж питанні «Різне» слово для виступу попросив де­путат О. О. Юзвенко. Він по­відомив, що днями вийшов черговий номер газети Ше­петівської міської організації ВО «Свобода». У цьому «підпільному виданні», що не має належних вихідних даних і де навіть прізвища редактора не вказано, подано цілу низку наклепів на керівників міста, депутатів міської ради та бага­тьох шепетівчан. «Мене, — заявив О. О. Юзвенко, — з невідомо якою, але брудною метою, навіть «призначили» начальником міського управ­ління праці, хоча я до цієї струк­тури відношення не маю. Оче­видно, брехня зручна для цих новоспечених політиків місце­вого масштабу і напередодні виборів вигідна».

Депутати міської ради зва­жений і толерантний виступ колеги сприйняли аплодисмен­тами. Члени фракції партійної організації ВО «Свобода» Богдан Одуд, Петро Холява, Михайло Полодюк, викрикую­чи щось незрозуміле, бо, оче­видно, роз’яснень потрібних надати на виступ О. О. Юзвенка не змогли, ретирувалися із приміщення, а точніше кажу­чи, поспішно утекли.

О. Піскун

Розділ Шепетівка

Сильне похолодання в Україні спричинило велику кількість про­блем для життєдіяльності суспіль­ства. Неабияк вплинули морози і на роботу автоперевізників. В усіх ре­гіонах держави, в силу багатьох при­чин, було відмінено велику кількість маршрутів, що створило суттєві не­зручності для громадян. Тому при­ємно відзначити, що в той час, коли навіть у сусідніх містах автобуси май­же не виходять з парків і скасову­ються вкрай необхідні маршрути, шепетівські перевізники все ж за­безпечують стабільну та безпере­бійну роботу транспорту. Транспор­тного колапсу в Шепетівці не ста­лось, і всі ми маємо змогу вчасно дістатися на роботу чи у справах. Яких зусиль це вартує автомобілі­стам, знають лише вони. Взяти, до прикладу, лише дизельне пальне, яким заправляється більшість міського транспорту. Воно розрахо­ване'на нормальну роботу при гра­ничній температурі —22°С. За нижчих температур солярка просто замерзає. Аби цього не сталося, ав­тобуси не глушать практично ціло­добово, незважаючи ні на які збит­ки, адже пальне зараз зовсім неде­шеве. Щоночі в автопарку чергу­ють два механіки та слюсар, які в разі необхідності оперативно усува­ють всі несправності, щоб транспорт вчасно вийшов на лінію. Завдяки налагодженій співпраці пере­візників з комунальними службами міста розчищаються від снігу авто­шляхи, що дає змогу автобусам без­перебійно курсувати на маршрутах. Ще з ночі, до виїзду транспорту, ко­мунальники прибирають дороги. До слова, цієї .зими чистять навіть ті вулиці та провулки, до яких раніше чомусь руки не доходили.

Звичайно, що за умов, коли в інших містах транспорт взагалі стоїть, досить важко вирішити всі проблеми, що виникають. Та все ж ми маємо змогу їздити, а не ходити пішки. Є, щоправда, певні нарікан­ня щодо збоїв у графіку руху Авто­бусів. Але і тут є свої об’єктивні При­чини. Візьмемо, наприклад, лише дев’ятий маршрут, на рух якого в одному напрямі відведено ЗО хв, а зупинок заплановано двадцять дві. В умовах обледеніння та в так звані

«години пік», коли пасажиропотік є найбільшим, на кожну зупинку в се­редньому витрачається близько 5 хв,

тому і важко працювати без затри­мок. Адже перевізнику важливо не лише вчасно довезти пасажира, а потрібно дотримуватися і правил безпеки руху, аби не зашкодити на­шому з вами здоров’ю. Погодьтесь, краще запізнитись на кілька хвилин, але безпечно доїхати, ніж через не­виправданий поспіх втрапити вДТГІ або травмуватися на зупинці.

Через налипання снігу та сильні морози спостерігається і рад інших не - зручностей, як то блокування дверей та ін. Але всі ці проблеми автомобілі­сти намагаються оперативно вирішу­вати, дбаючи про комфорт пасажирів.

Тож безперебійний рух паса- жирськосо транспорту вулицями міста в сьогоднішніх вкрай складних кліматичних умовах доводить про­фесіоналізм шепетівських пере­візників, які, розуміючи свою відпо­відальність перед жителями, докла­дають всіх зусиль задля того, аби ми відчували себе комфортно за будь- якої погоди. А саме так і має бути в місті, де за кожним напрямком ро­боти стоять професіонали, відпові­дальні за свої дії.

 

 

Розділ Шепетівка

68-у річницю визволення рідного міста від німецько-фашистських загарбників відзначили шепетівчани 11 лютого

З нагоди пам’ятної дати у місті про­вели низку заходів. Найперше — відвідали кожного учасника визволен­ня, відтак вінки та квіти поклали до усіх братських могил і пам’ятників, що встановлені на місцях боїв за визво­лення міста.

Хвилиною мовчання вшанували шепетівчани пам’ять загиблих біля меморіального комплексу «Вічний вогонь». Міський голова Сергій Антонюк, секретар міської ради Ана­толій Липкань, заступник голови райдержадміністрації Юрій Лінник, керуючий справами виконавчого апарату районної ради Микола Ка­пелюх, представники громадськості

Шепетівідини взяли участь у покла­данні вінків та живих квітів до ме­моріального комплексу.

Під час урочистих зборів у місько­му будинку культури з вітальним сло­вом до ветеранів, солдатських вдів, дітей війни та усіх присутніх звернув­ся міський голова Шепетівки Сергій Антонюк. Від імені шепетів­чан він подякував визволителям за їхню відвагу у поєдинку із загарбни­ками, побажав їм міцного здоров’я, добра, енергії та бадьорості духу.

— Нехай же пам’ять про лихоліття війни буде для усіх не просто застере­женням, але й тим об’єднуючим нача­лом, що завжди вестиме нас до сус­пільної злагоди і мирного майбутнього України, — наголосив Сергій Андрі­йович.

Зі словами вітань і щирої вдяч­ності до ветеранів також звернули­ся заступник голови районної дер­жавної адміністрації Юрій Лінник, голови Шепетівської міської та ра­йонної організацій ветеранів Украї­ни Володимир Чікін і Олександр Лу­кашенко.

Після завершення зборів відбув­ся святковий концерт за участю ко­лективів художньої самодіяльності міського будинку культури, дитячої музичної школи та учнів НВК № 3.

 

Розділ Шепетівка

Без роботи працівники ко­мунальних служб не сидять ніколи, а взимку й поготів. Тим паче, що цього року зима прий­шла, хоч і з запізненням, проте з тріскучими морозами та сніго­вими завіями, які завдали ук­раїнцям, зокрема й шепетівчанам, чимало клопотів. Що вже й говорити про завантаженість роботою тих, у чиї обов’язки входить підтримання у належ­ному стані та ремонт житлово­го фонду міста. З огляду на це зустріч з керівниками управ­лінських компаній «Житло­фонд» та «Управдом» доводи­лося відкладати не один день. Коли ж Василь Цегеля та Ро­ман Тихончук нарешті знайш­ли вільну хвилинку, щоб роз­повісти нашим читачам про те­перішні проблеми своєї сфери, розпочали з нагального.

— Сьогодні наша найбіль­ша проблема, — говорить Ро­ман Миколайович, — не­своєчасна оплата населенням послуг компаній. Тому зараз, в умовах, коли потрібно вико­нувати значні обсяги робіт, працювати часто доводиться за кошти, залучені з інших дже­рел.

За словами Василя Цегелі, заборгованість шепетівчан перед «Житлофондом» наразі становить 328 тисяч гривень. Що заважає мешканцям міста платити за надані послуги — сказати важко. Можна лише припустити, що далися взнаки святкові витрати або ж моро­зи заважають дійти до каси...

Та попри все комунальни­ки працюють на повну силу. До уже звичних заяв з про­ханнями усунути несправності системи водопостачання, по­лагодити покрівлю, двері у під’їзді тощо, нині додалися звернення, так би мовити, се­зонного характеру, які насам­перед стосуються ремонту сис­тем теплопостачання, віднов­лення роботи замерзлих зли­вових каналізацій.

—  Не усі шепетівчани, що живуть на останніх поверхах багатоквартирних будинків, пам’ятають про необхідність випускати повітря з системи.

Таким чином, без тепла зали­шаються не тільки вони, але й сусіди, — зазначає Василь Дмитрович.

Непокоїть директорів уп­равлінських компаній і ситуа­ція, що склалася довкола оп­лати за обслуговування мереж поза квартирами (підвальні приміщення, горища тощо). Бо нерідко власники осель з інди­відуальним опаленням(такиху житловому фонді міста 30%) не платять за цю послугу. Крім того, окремі мешканці багато­поверхівок, що опалюють до­мівки індивідуально, само­вільно встановили замість ко­лишніх стояків металопласти­кові труби, діаметр яких мен­ший від діаметра загального стояка. В результаті таких дій потерпають сусіди, які недоот- римуть тепло.

Повертаючись до пробле­ми оплати, не зайве згадати і про те, що до сьогодні тарифи на комунальні послуги зали­шаються на рівні минулоріч­них, хоча й не відповідають су­часним реаліям.

—   У тарифи закладено лише поточний ремонт, однак коли бачимо, що без капі­тального не обійтися, робимо і його, — розповідає Роман Тихончук, — адже житло в місті здебільшого не нове, мережі у будинках зношені. Звичайно, з огляду на брак коштів частіше доводиться просто латати труби чи покрівлі, які насправді погре­бують більш витратних ре­монтних робіт.'Тому уже вкот­ре звертаюся до шепетівчан з проханням вчасно сплачува­ти за послуги, які надають уп­равлінські компанії.

Усі ми знаємо, що зробити якісний ремонт в оселі сьо­годні коштує недешево, про­те коли йдеться про кому­нальників, навіть занижені тарифи не стають додатковим стимулом оплатити їх працю. А якість виконаних робіт, у якій насамперед мають бути зацікавлені шепетівчани, безпосередньо залежить від вкладених коштів.

О. Томашенко.

 

Розділ Шепетівка