У грудні 1917 р. дивізія М. Капустянського захоплює Шепетівку та розброює її залогу, яка складалася з червоногвардійських загонів і прихильних до них частин. Потім ця дивізія ліквідувала у Бердичеві штаб Південно-Західного фронту радянських військ.
У січні 1918 року 1-й Український корпус розпався. Микола Капустянський виїхав до Києва, де взяв участь у роботі комітету по створенню Української армії. У 1918 р. працював у штабі армії Директорії.
Восени 1919 р М. Капустянський разом з іншими керівниками УНР був змешений виїхати до Польщі, де взяв участь у створенні Українського Генерального штабу. У 1924 р. М. Капустянський через розбіжність поглядів з Симоном Петлюрою мусив залишити Польщу і виїхати до Франції. Поселившись у Парижі, він організував Українську громаду. Незабаром на базі громади створюється Українська Народна Спілка, яку очолює сам М.Капустянський.
На початку другої світової війни М.О.Капустянський переїджає до Відня, але після захомлення гітлерівцями столиці України їде до Києва. Тут наприкинці 1941р. М. Капустянський створює українське Товариство ім. Павла Полуботка. Воно складалося зі старшин та вояків армії УНР. Але ця організація довго не проіснувала. Вже 13 грудня 1941р. німці розпочали арешти членів ОУН. М. Капустянський повернувся до Відня. З 19.07.1948 р. обіймав посаду міністра військових справ уряду УНР в екзилі.
Помер Микола Олександрович 1969 р. у Мюнхені.
