Группы (0)
Еще нет созданных групп
Array

Последние обновления

Pinned Items
Recent Activities
  • Юлия Школьник
    Юлия Школьник updated a blog post
    Восени минулого року декотрі українці, відреагувавши на маркетинговий хід мережі магазинів електроніки, змінювали ім'я та прізвище, щоб отримати омріяний ґаджет. Однак причин для зміни імені, прізвища чи по батькові може бути багато, а от як це зробити та скільки часу займе процедура — знають одиниці. Куди звертатися і скільки коштуватиме зміна імені — розповідає Ольга Кононенко, заступник начальник Віньковецького бюро правової допомоги, що є відділом Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відповідно до ст. 295 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім'я. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім'я за згодою законних представників (як правило, батьків). Процедура зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) регламентована ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи. Згідно з Порядком, громадяни України, які проживають на території України, звертаються із заявами про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання; а громадяни України, які постійно проживають за кордоном, — до дипломатичного представництва або консульської установи України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку (надалі – уповноважені органи). Особа, яка бажає змінити ім’я (прізвище, по батькові) подає відповідну заяву та пред’являє український (закордонний) паспорт. У випадку зміни імені дитини віком від 14 до 16 років потрібно подати свідоцтво про народження, довідку з місця проживання та заяву батьків (одного з батьків) або піклувальника про надання згоди на зміну імені. Згода лише одного з батьків визнається достатньою тільки у таких випадках: якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері. Заяви про надання згоди на зміну імені дають батьки та піклувальники особисто у письмовій формі. За наявності поважних причин уповноважені органи приймуть заяви, нотаріально засвідчені або прирівняні до нотаріально засвідчених. До заяви про зміну імені одночасно додаються такі документи: свідоцтво про народження заявника; свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі); свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано); свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей); свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно було раніше змінено; фотокартка заявника; квитанція про сплату державного мита. Вказаний перелік документів є вичерпним. Зміна по батькові дозволяється за наявності особливих підстав. Відповідно до ст. 147 Сімейного кодексу України по батькові дитини визначається за іменем батька. У разі, якщо батько змінив своє ім’я, по батькові дитини не змінюється автоматично. Порядок вимагає подання окремих заявлених документів до уповноважених органів. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, може не змінювати по батькові у випадку зміни батьком свого імені, оскільки законодавство передбачає отримання обов’язкової згоди дитини. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну свого по батькові тільки у двох випадках: зміна батьком свого власного імені; виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження. Заява про зміну імені (прізвища, по батькові) розглядається відділом державної реєстрації актів цивільного стану у тримісячний строк з дня її подання. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці, за наявності письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, Головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі. Дипломатичні представництва, консульські установи України розглядають заяви про зміну імені у шестимісячний строк з дня її подання. Після отримання заяви на зміну імені уповноважені органи пересилають матеріали до органу внутрішніх справ за місцем проживання заявника для отримання висновку про можливість зміни імені. Орган внутрішніх справ здійснює перевірку на предмет перебування заявника під слідством, судом, адміністративним наглядом; наявності у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку; офіційного звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника. Ці фактичні обставини є підставами для відмови у наданні дозволу на зміну імені. Окрім цього, відповідно до ст. 295 Цивільного кодексу, подання заявником неправдивих відомостей про себе також тягне за собою відмову в наданні дозволу на зміну імені. За результатами розгляду заяви уповноважені органи готують та надсилають заявникові висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні. Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на зміну імені визначено у ч. 6 ст. 295 Цивільного кодексу, тому отримання неправомірної відмови, з підстав, які не передбачені законодавством, можна оскаржити в судовому порядку. Заявник, якому надано дозвіл на зміну імені, може протягом трьох місяців звернутися для реєстрації зміни імені до уповноважених органів, які складають актовий запис про зміну імені. Якщо заявник без поважних причин у зазначений строк не звернувся для реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу і потрібно подавати нову заяву. За державну реєстрацію зміни імені громадяни України, які проживають на території України, сплачують державне мито, а громадяни, які постійно проживають за кордоном, — консульський збір. Розмір державного мита встановлений Декретом Кабінету Міністрів у розмірі — 0,3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (наразі це 5,1 грн), у разі повторної зміни імені — 3 неоподаткованих мінімуми доходів громадян (51 грн).  Уповноважені органи видають заявникові свідоцтво про зміну імені. Варто звернути увагу на те, що після державної реєстрації зміни імені особа повинна обміняти паспорт(и) протягом місяця, про що робиться відповідна відмітка. *   *   *      Нагадуємо, що роз'яснення законодавства і консультації з правових питань можуть отримати усі, хто звернеться до місцевих центрів з надання БВПД або у бюро правової допомоги, незалежно від статків та соціального статусу.      Хмельницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Хмельницький, Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Летичівський, Старосинявський, Ярмолинецький райони там. Хмельницький). Адреса: м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 75, 2 поверх. Тел. 0382 65-77-88.      Кам'янець-Подільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування Кам'янець-Подільський, Дунаєвецький, Новоушицький, Чемеровецький райони та м. Кам'янець-Подільський). Адреса: м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 44. Тел. 03849 5-01-59.      Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Старокостянтинівський, Красилівський, Теофіпольський райони та м. Старокостянтинів). Адреса: м. Старокостянтинів, вул. Миру, буд. 1/2, 1 поверх. Тел. 03854 4-54-75.       Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Шепетівський, Білогірський, Ізяславський, Полонський, Славутський райони та міста Шепетівка, Нетішин і Славута. Адреса: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 44. Тел. 03840 4-00-15.       Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
    1. Продолжить чтение
    Запись находится на модерации
    Запись успешно опубликована. Теперь она будет видна в ленте активности.
  • Восени минулого року декотрі українці, відреагувавши на маркетинговий хід мережі магазинів електроніки, змінювали ім'я та прізвище, щоб отримати омріяний ґаджет. Однак причин для зміни імені, прізвища чи по батькові може бути багато, а от як це зробити та скільки часу займе процедура — знають одиниці. Куди звертатися і скільки коштуватиме зміна імені — розповідає Ольга Кононенко, заступник начальник Віньковецького бюро правової допомоги, що є відділом Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відповідно до ст. 295 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім'я. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім'я за згодою законних представників (як правило, батьків). Процедура зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) регламентована ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи. Згідно з Порядком, громадяни України, які проживають на території України, звертаються із заявами про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання; а громадяни України, які постійно проживають за кордоном, — до дипломатичного представництва або консульської установи України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку (надалі – уповноважені органи). Особа, яка бажає змінити ім’я (прізвище, по батькові) подає відповідну заяву та пред’являє український (закордонний) паспорт. У випадку зміни імені дитини віком від 14 до 16 років потрібно подати свідоцтво про народження, довідку з місця проживання та заяву батьків (одного з батьків) або піклувальника про надання згоди на зміну імені. Згода лише одного з батьків визнається достатньою тільки у таких випадках: якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері. Заяви про надання згоди на зміну імені дають батьки та піклувальники особисто у письмовій формі. За наявності поважних причин уповноважені органи приймуть заяви, нотаріально засвідчені або прирівняні до нотаріально засвідчених. До заяви про зміну імені одночасно додаються такі документи: свідоцтво про народження заявника; свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі); свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано); свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей); свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно було раніше змінено; фотокартка заявника; квитанція про сплату державного мита. Вказаний перелік документів є вичерпним. Зміна по батькові дозволяється за наявності особливих підстав. Відповідно до ст. 147 Сімейного кодексу України по батькові дитини визначається за іменем батька. У разі, якщо батько змінив своє ім’я, по батькові дитини не змінюється автоматично. Порядок вимагає подання окремих заявлених документів до уповноважених органів. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, може не змінювати по батькові у випадку зміни батьком свого імені, оскільки законодавство передбачає отримання обов’язкової згоди дитини. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну свого по батькові тільки у двох випадках: зміна батьком свого власного імені; виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження. Заява про зміну імені (прізвища, по батькові) розглядається відділом державної реєстрації актів цивільного стану у тримісячний строк з дня її подання. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці, за наявності письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, Головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі. Дипломатичні представництва, консульські установи України розглядають заяви про зміну імені у шестимісячний строк з дня її подання. Після отримання заяви на зміну імені уповноважені органи пересилають матеріали до органу внутрішніх справ за місцем проживання заявника для отримання висновку про можливість зміни імені. Орган внутрішніх справ здійснює перевірку на предмет перебування заявника під слідством, судом, адміністративним наглядом; наявності у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку; офіційного звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника. Ці фактичні обставини є підставами для відмови у наданні дозволу на зміну імені. Окрім цього, відповідно до ст. 295 Цивільного кодексу, подання заявником неправдивих відомостей про себе також тягне за собою відмову в наданні дозволу на зміну імені. За результатами розгляду заяви уповноважені органи готують та надсилають заявникові висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні. Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на зміну імені визначено у ч. 6 ст. 295 Цивільного кодексу, тому отримання неправомірної відмови, з підстав, які не передбачені законодавством, можна оскаржити в судовому порядку. Заявник, якому надано дозвіл на зміну імені, може протягом трьох місяців звернутися для реєстрації зміни імені до уповноважених органів, які складають актовий запис про зміну імені. Якщо заявник без поважних причин у зазначений строк не звернувся для реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу і потрібно подавати нову заяву. За державну реєстрацію зміни імені громадяни України, які проживають на території України, сплачують державне мито, а громадяни, які постійно проживають за кордоном, — консульський збір. Розмір державного мита встановлений Декретом Кабінету Міністрів у розмірі — 0,3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (наразі це 5,1 грн), у разі повторної зміни імені — 3 неоподаткованих мінімуми доходів громадян (51 грн).  Уповноважені органи видають заявникові свідоцтво про зміну імені. Варто звернути увагу на те, що після державної реєстрації зміни імені особа повинна обміняти паспорт(и) протягом місяця, про що робиться відповідна відмітка. *   *   *      Нагадуємо, що роз'яснення законодавства і консультації з правових питань можуть отримати усі, хто звернеться до місцевих центрів з надання БВПД або у бюро правової допомоги, незалежно від статків та соціального статусу.      Хмельницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Хмельницький, Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Летичівський, Старосинявський, Ярмолинецький райони там. Хмельницький). Адреса: м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 75, 2 поверх. Тел. 0382 65-77-88.      Кам'янець-Подільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування Кам'янець-Подільський, Дунаєвецький, Новоушицький, Чемеровецький райони та м. Кам'янець-Подільський). Адреса: м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 44. Тел. 03849 5-01-59.      Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Старокостянтинівський, Красилівський, Теофіпольський райони та м. Старокостянтинів). Адреса: м. Старокостянтинів, вул. Миру, буд. 1/2, 1 поверх. Тел. 03854 4-54-75.       Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Шепетівський, Білогірський, Ізяславський, Полонський, Славутський райони та міста Шепетівка, Нетішин і Славута. Адреса: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 44. Тел. 03840 4-00-15.       Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
    1. Продолжить чтение
    Запись находится на модерации
    Запись успешно опубликована. Теперь она будет видна в ленте активности.
  • Юлия Школьник
    Юлия Школьник updated a blog post
    Чимало клієнтів звертається до Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за роз'ясненнями щодо особливостей спадкування. Яким чином відбувається спадкування за законом та кому належить першочергове право на спадщину? Розповідає Ірина Школьнік, головний спеціаліст відділу правової інформації та консультацій Шепетівського місцевого центру. Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою волею спадкодавця. Це підтверджується статтею 1223 ЦК України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини.      При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості. Підставами для спадкування за законом можуть бути шлюбні, родинні чи сімейні стосунки, усиновлення, перебування на утриманні спадкодавця не менше п’яти років до його смерті. Розширення кола осіб, що можуть бути спадкоємцями за законом, неможливе.      Необхідно наголосити, що цивільне законодавство встановлює п’ять черг спадкоємців за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі і народжені після його смерті, батьки померлого, той з подружжя, який його пережив (ст. 1261 ЦК України). До другої черги спадкоємців за законом законодавець відносить рідних братів та сестер спадкодавця, його бабу та діда як з боку батька, так і з боку матері (1262 ЦК України). У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України). Особи, які проживали із спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини, належать до спадкоємців, які мають право на спадкування у четверту чергу (ст. 1264 ЦК України). У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, а також інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (ст. 1265 ЦК України). Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не можна зробити висновок, що вони не закликаються до спадкування ні за яких обставин. Вищезазначені особи є спадкоємцями за законом, якщо на момент відкриття спадщини немає в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка б йому належала, якби він був живий. Таке спадкування є спадкуванням по праву представлення (1266 ЦК України).      Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення таких спадкоємців від спадкування, неприйняття усіма спадкоємцями попередньої черги спадщини або відмови від її прийняття шляхом подачі відповідної заяви про відмову нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Однак законодавець надає можливість зміни черговості одержання права на спадкування шляхом укладення та нотаріального посвідчення договору між заінтересованими спадкоємцями. Такий договір має бути укладений після відкриття спадщини і не повинен порушувати прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, та спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку спадщини. До таких спадкоємців належать: малолітні, неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні батьки спадкодавця, непрацездатний чоловік (дружина), що пережив померлого.      Реалізація права на спадкування спадкоємцем, закликаним до спадкування, здійснюється шляхом прийняття ним спадщини з подачею до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття в шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини. Вчинення таких дій не вимагається, якщо спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шестимісячного терміну, встановленого для прийняття спадщини, не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо ними не подана заява про відмову від прийняття спадщини, яка до того ж не була відкликана ними протягом строку, встановленого для її прийняття. *   *   *      Нагадуємо, що роз'яснення законодавства і консультації з правових питань можуть отримати усі, хто звернеться до місцевих центрів з надання БВПД або у бюро правової допомоги, незалежно від статків та соціального статусу.      Хмельницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Хмельницький, Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Летичівський, Старосинявський, Ярмолинецький райони там. Хмельницький). Адреса: м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 75, 2 поверх. Тел. 0382 65-77-88.      Кам'янець-Подільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування Кам'янець-Подільський, Дунаєвецький, Новоушицький, Чемеровецький райони та м. Кам'янець-Подільський). Адреса: м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 44. Тел. 03849 5-01-59.      Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Старокостянтинівський, Красилівський, Теофіпольський райони та м. Старокостянтинів). Адреса: м. Старокостянтинів, вул. Миру, буд. 1/2, 1 поверх. Тел. 03854 4-54-75.       Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Шепетівський, Білогірський, Ізяславський, Полонський, Славутський райони та міста Шепетівка, Нетішин і Славута. Адреса: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 44. Тел. 03840 4-00-15.       Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
    1. Продолжить чтение
    Запись находится на модерации
    Запись успешно опубликована. Теперь она будет видна в ленте активности.
  • Де у Вас стільки "жовчі"? Ви ж не можете щось аргументоване написати. Ваші припущення залишайте при собі. Якщо не маєте фактів то не будьте...
    1. Посмотреть ответ
    2. Просмотр темы →
    Запись находится на модерации
    Запись успешно опубликована. Теперь она будет видна в ленте активности.
  • Моя точка зору кардинально інша від всіх попередніх коментарів. Перед Новим роком з сім'єю прикрашали ялинку і діти вирішили, що їм не...
    1. Посмотреть ответ
    2. Просмотр темы →
    Запись находится на модерации
    Запись успешно опубликована. Теперь она будет видна в ленте активности.
  • Юлия Школьник
    Юлия Школьник updated a blog post
    Чимало клієнтів звертається до Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за роз'ясненнями щодо особливостей спадкування. Яким чином відбувається спадкування за законом та кому належить першочергове право на спадщину? Розповідає Ірина Школьнік, головний спеціаліст відділу правової інформації та консультацій Шепетівського місцевого центру. Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою волею спадкодавця. Це підтверджується статтею 1223 ЦК України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини.      При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості. Підставами для спадкування за законом можуть бути шлюбні, родинні чи сімейні стосунки, усиновлення, перебування на утриманні спадкодавця не менше п’яти років до його смерті. Розширення кола осіб, що можуть бути спадкоємцями за законом, неможливе.      Необхідно наголосити, що цивільне законодавство встановлює п’ять черг спадкоємців за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі і народжені після його смерті, батьки померлого, той з подружжя, який його пережив (ст. 1261 ЦК України). До другої черги спадкоємців за законом законодавець відносить рідних братів та сестер спадкодавця, його бабу та діда як з боку батька, так і з боку матері (1262 ЦК України). У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України). Особи, які проживали із спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини, належать до спадкоємців, які мають право на спадкування у четверту чергу (ст. 1264 ЦК України). У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, а також інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (ст. 1265 ЦК України). Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не можна зробити висновок, що вони не закликаються до спадкування ні за яких обставин. Вищезазначені особи є спадкоємцями за законом, якщо на момент відкриття спадщини немає в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка б йому належала, якби він був живий. Таке спадкування є спадкуванням по праву представлення (1266 ЦК України).      Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення таких спадкоємців від спадкування, неприйняття усіма спадкоємцями попередньої черги спадщини або відмови від її прийняття шляхом подачі відповідної заяви про відмову нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Однак законодавець надає можливість зміни черговості одержання права на спадкування шляхом укладення та нотаріального посвідчення договору між заінтересованими спадкоємцями. Такий договір має бути укладений після відкриття спадщини і не повинен порушувати прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, та спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку спадщини. До таких спадкоємців належать: малолітні, неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні батьки спадкодавця, непрацездатний чоловік (дружина), що пережив померлого.      Реалізація права на спадкування спадкоємцем, закликаним до спадкування, здійснюється шляхом прийняття ним спадщини з подачею до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття в шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини. Вчинення таких дій не вимагається, якщо спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шестимісячного терміну, встановленого для прийняття спадщини, не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо ними не подана заява про відмову від прийняття спадщини, яка до того ж не була відкликана ними протягом строку, встановленого для її прийняття. *   *   *      Нагадуємо, що роз'яснення законодавства і консультації з правових питань можуть отримати усі, хто звернеться до місцевих центрів з надання БВПД або у бюро правової допомоги, незалежно від статків та соціального статусу.      Хмельницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Хмельницький, Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Летичівський, Старосинявський, Ярмолинецький райони там. Хмельницький). Адреса: м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 75, 2 поверх. Тел. 0382 65-77-88.      Кам'янець-Подільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування Кам'янець-Подільський, Дунаєвецький, Новоушицький, Чемеровецький райони та м. Кам'янець-Подільський). Адреса: м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 44. Тел. 03849 5-01-59.      Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Старокостянтинівський, Красилівський, Теофіпольський райони та м. Старокостянтинів). Адреса: м. Старокостянтинів, вул. Миру, буд. 1/2, 1 поверх. Тел. 03854 4-54-75.       Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Шепетівський, Білогірський, Ізяславський, Полонський, Славутський райони та міста Шепетівка, Нетішин і Славута. Адреса: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 44. Тел. 03840 4-00-15.       Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
    1. Продолжить чтение
    Запись находится на модерации
    Запись успешно опубликована. Теперь она будет видна в ленте активности.
  • Чимало клієнтів звертається до Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за роз'ясненнями щодо особливостей спадкування. Яким чином відбувається спадкування за законом та кому належить першочергове право на спадщину? Розповідає Ірина Школьнік, головний спеціаліст відділу правової інформації та консультацій Шепетівського місцевого центру. Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою волею спадкодавця. Це підтверджується статтею 1223 ЦК України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини.      При спадкуванні за законом майно переходить до зазначених у законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості. Підставами для спадкування за законом можуть бути шлюбні, родинні чи сімейні стосунки, усиновлення, перебування на утриманні спадкодавця не менше п’яти років до його смерті. Розширення кола осіб, що можуть бути спадкоємцями за законом, неможливе.      Необхідно наголосити, що цивільне законодавство встановлює п’ять черг спадкоємців за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі і народжені після його смерті, батьки померлого, той з подружжя, який його пережив (ст. 1261 ЦК України). До другої черги спадкоємців за законом законодавець відносить рідних братів та сестер спадкодавця, його бабу та діда як з боку батька, так і з боку матері (1262 ЦК України). У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України). Особи, які проживали із спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини, належать до спадкоємців, які мають право на спадкування у четверту чергу (ст. 1264 ЦК України). У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, а також інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (ст. 1265 ЦК України). Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не можна зробити висновок, що вони не закликаються до спадкування ні за яких обставин. Вищезазначені особи є спадкоємцями за законом, якщо на момент відкриття спадщини немає в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка б йому належала, якби він був живий. Таке спадкування є спадкуванням по праву представлення (1266 ЦК України).      Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення таких спадкоємців від спадкування, неприйняття усіма спадкоємцями попередньої черги спадщини або відмови від її прийняття шляхом подачі відповідної заяви про відмову нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Однак законодавець надає можливість зміни черговості одержання права на спадкування шляхом укладення та нотаріального посвідчення договору між заінтересованими спадкоємцями. Такий договір має бути укладений після відкриття спадщини і не повинен порушувати прав спадкоємця, який не бере в ньому участі, та спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку спадщини. До таких спадкоємців належать: малолітні, неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні батьки спадкодавця, непрацездатний чоловік (дружина), що пережив померлого.      Реалізація права на спадкування спадкоємцем, закликаним до спадкування, здійснюється шляхом прийняття ним спадщини з подачею до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття в шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини. Вчинення таких дій не вимагається, якщо спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шестимісячного терміну, встановленого для прийняття спадщини, не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо ними не подана заява про відмову від прийняття спадщини, яка до того ж не була відкликана ними протягом строку, встановленого для її прийняття. *   *   *      Нагадуємо, що роз'яснення законодавства і консультації з правових питань можуть отримати усі, хто звернеться до місцевих центрів з надання БВПД або у бюро правової допомоги, незалежно від статків та соціального статусу.      Хмельницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Хмельницький, Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Летичівський, Старосинявський, Ярмолинецький райони там. Хмельницький). Адреса: м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 75, 2 поверх. Тел. 0382 65-77-88.      Кам'янець-Подільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування Кам'янець-Подільський, Дунаєвецький, Новоушицький, Чемеровецький райони та м. Кам'янець-Подільський). Адреса: м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 44. Тел. 03849 5-01-59.      Старокостянтинівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Старокостянтинівський, Красилівський, Теофіпольський райони та м. Старокостянтинів). Адреса: м. Старокостянтинів, вул. Миру, буд. 1/2, 1 поверх. Тел. 03854 4-54-75.       Шепетівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (територія обслуговування — Шепетівський, Білогірський, Ізяславський, Полонський, Славутський райони та міста Шепетівка, Нетішин і Славута. Адреса: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 44. Тел. 03840 4-00-15.       Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги — 0-800-213103.
    1. Продолжить чтение
    Запись находится на модерации
    Запись успешно опубликована. Теперь она будет видна в ленте активности.
Еще нет активности
Unable to load tooltip content.