15 лютого минає 33 роки з дня виведення військ з Афганістану. 25 грудня 1979 року так званий «обмежений контингент радянських військ» висадився в Афганістані на летовищах Кабула, Баграма і Кандагара. Приводом для вторгнення стало бажання тогочасного керівництва Кремля змінити очільника Афганістану – Аміна.

Музей у Шепетівці, створений спершу для збереження пам’яті про радянського письменника Миколу Островського, за часів незалежності України почав змінювати формат і 2020 року став Музеєм пропаганди. Нині установа розвінчує міфи про біографію звеличеного раніше діяча, а на його прикладі показує механізм комуністичної пропаганди та осмислює наслідки тоталітарного минулого.

27 січня 1944 року розпочалася Рівненсько-Луцька наступальна операція І-го Українського фронту. Згідно неї радянське командування планувало вигнати нацистських загарбників з районів Рівне-Луцьк-Шепетівка.

Мультинаціональність населення Шепетівки завжди була притаманною нашому містечку, яке належить до так званого історичного пограниччя. Етнічний склад населення складали три значні групи: українці, євреї та поляки. На початок війни (1939 рік) євреї становили 20 відсотків загального населення міста.

 В експозиції Музею пропаганди є цікавий експонат – старовинний грамофон, який з’явився як результат прагнення людства зберегти інформацію на матеріальних носіях. Історія грамофона починається з 1877 року, коли було винайдено його прабатька - фонограф.

Мабуть, час продовжити знайомити з цікавими експонатами колекції Музею пропаганди. Отже, знайомтеся - улюбленці зимових розваг ковзани “G. S. Ruiter, Bolsward", які потрапили до музею із самих Нідерландів.

Усна історія це спроба задокументувати історичне минуле, це унікальна можливість очима очевидців поглянути на минулі події та повсякденне життя...

Усна історія це один з важливих елементів захисту від забуття...

Досліджуючи історію краю, ми збираємо багато спогадів, в яких гарно описуються події минувшини, обряди, вірування та побут того чи іншого села. Усі ми чули про Престольний празник (Храмове свято, Храмовий празник, Престольне свято) — місцеве релігійне свято, на вшанування святого названо місцеву церкву. Це особливий день для кожного села і до нього завжди по-особливому готувалися. Для прикладу, сьогодні в селі Білопіль Шепетівського району святкують Престольний Празник - Ікони Божої Матері Казанської.

У місті Полонному, що у Шепетівському районі, завершилися масштабні археологічні дослідження. Їх проводили науковці Кам’янець-Подільської експедиції ДП «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла.

Щороку 14 жовтня ми відзначаємо кілька свят, вкрай важливих для вкраїнського суспільства - це Покрова Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, а також День захисників і захисниць України. Найтривалішу, більш ніж тисячолітню традицію відзначення має свято Покрови, яке з'явилось у нас після масового хрещення Київської Русі 988 року. Для наших предків Покрова була наділена потужним символізмом, зокрема означала захист і заступництво, тож не дивно, що протягом століть її образ невідступно йшов поруч із нашим народом, не втративши свого значення до сьогодення.