21 лютого на площі Шевченка пройшла громадянська панахида, більшість людей, що прийшли знали Миколу Степановича особисто, і кожен з нас знав про його велику любов до України, до Бога і до ближнього. Прощальні слова сказали шепетівчани: побратим Михайло Полодюк, вчителі з якими працював Дзявульський, секретар міської ради Липкань, побратими зі Славути, священники. Говорили про нього як непересічну особистість, талановиту людину і палкого патріота, людину вільного духу. Він горів світлом, що запалювало надією і вірою інші серця.
На сесії міської ради було прийнято рішення про перейменування на його ім'я одну з вулиць міста Шепетівки і названо на його честь площу. Вічну пам'ять про нього бережімо і задля його заслуг, і задля власної самоповаги та гідності. Він учив шануватись і творити добро. Царство йому небесне! Вічна пам'ять!