Розділ Культура

Душею й серцем завжди молоді

Автор 02 жовтня 2014, 23:45
Здається, не так давно члени літературно-мистецької студії «Доля» були гостями любительського об’єднання «Гіперборея» і святкового засідання «Спас Святий прийди, спасівкою пригости», аж знову нас запрошують на засідання з нагоди Дня людей похилого віку «Душею й серцем ми молоді завжди». З задоволенням приймаємо запрошення.
«Людська осінь, як в природі, буває різною. В одних вона палахкотить розмаїттям барв, в інших – тихим бабиним літом, у третіх – суцільним присмерком, нудьгою і безнадією, – саме з цих слів розпочала засідання ведуча, зав. відділом по основним видам діяльності міського Будинку культури Світлана Яворська. А соліст Олександр Костюк виконав пісню «Багряне золото».

Хочу сказати, що в колективі люди різних професій (педагоги, медичні працівники, державні службовці, працівники культури та інших галузей), які пішли на відпочинок, але їх об’єднує одне - любов до української пісні. Це козаки та козачки славного хору «Шепетівські козаки», які намагаються зберегти, передати нащадкам звичаї, гарні традиції дідів і прадідів. Ото ж, не дивлячись на зайнятість кожного, вони щовівторка поспішають в Будинок культури, де їх чекає керівник хору, запальна Валентина Шевчук.

Любов Копіна не тільки заспівала пісню «Вишиванка», але й продемонструвала одяг - сорочку, спідницю, плаття та запаски, які вишила власноруч. Вона ветеран хору і з перших днів його створення до сьогодні намагається не пропускати жодної репетиції чи засідання.

Микола Романюк подарував присутнім пісню про кохання. Студійці Віра Кухарук, Василь Ющенко та Анатолій Слободенюк прочитали власні поезії про батьків, матір, батьківську хату і рідне село.

Присутні на засіданні учні 11-А класу школи-гімназії підготували привітання, дитячий ансамбль «Водограй» виконав дві пісні, а школярі молодших класів розігрували сценки і співали.

У виконанні Діани Пантелей пролунали пісні «Нежность» (пісня днів нашої юності), «Ave Maria» та «Молитва».

Як старі дерева підтримують гілками один одного, так люди похилого віку почуваються добре, доки вони разом.

Що правду таїти, адже молоді люди, коли у них все гаразд, часто-густо забувають про батьків, бабусів та дідусів. Згадують про них тоді, як виникають проблеми – діти захворіли чи немає з ким залишити малят, а хочеться десь піти погостювати. Це велике щастя, що є живі батьки, які можуть вчасно підтримати і прийти на допомогу. А ще старенькі день і ніч складають молитву за рідних і близьких дітей та онучат:

Господи, прости гріхи наші.
Матір Божа, заступись за дітей і онуків любих.
Якщо ж ми в чомусь перед ними винні,
То лиш тоді, молю, нас освяти.
Якщо в житті вони зустрінуть зло, образу,
А в серці закрадеться гіркота,
Нехай їх всіх зігріє отча хата,
І матері безмежна доброта.

Зауважу, що така молитва, наче оберіг святий для родини. Хор виконав пісні «Понад горами летять лелеки», «Посидим по хорошому» та інші.

Швидко пролетів час зустрічі. Все в житті проходить швидко… все минає. Отож потрібно любити і поважати батьків, поки вони живі. Адже стареньким потрібно зовсім небагато – зовсім трішки уваги і поваги, щоб вони знали, що комусь потрібні.

Забувайте обов’язок, втому,
Не марнуйте дрібницями дні.
Приїжджайте до рідного дому,
Звеселяйте в нім душі свої.

Там ростуть чорнобривці і м’ята,
Де пройшли наші дні золоті,
Лиш не можуть нам вічними стати
Руки мамині – крила святі.

Більше фото ви знайдете тут

Останнє редагування 02 жовтня 2014, 23:58
0
репостів
0
репостів