Московський патріархат в місті

Так і маємо: з одного боку «московські» попи, а з другого - агент КГБ,…ще один (агент Лоліта поза конкуренцією). А може це агенти написали про агента?

«Куда мир катится? Кругом одни агенты.
Так и до психических растройств за стопарем водки недалеко»…

А якщо серйозно, то віра – це дуже особисте і глибинне, кожен має право вірити в те, що хоче і ходити в ту церкву, яку душа бажає. Мудра православна людина, проаналізувавши інформацію, зробить висновки про справжніх захоплювачів храмів, про користь для аури богослужіння на старослов`янській мові, про канонічні і неканонічні церкви, про сходження благодатного вогню тощо.

P.S. З філософської точки зору у людства є два шляхи: конструктивний (созидать) чи деструктивний (разрушать). Кожен має зробити власний вибір, заробляючи «плюси» чи «мінуси» до своєї карми…

Грааль, не тринди.

Історія Української православної церкви веде свій початок від Х століття, з часів, коли було створено першу на євроазійських просторах Київську митрополію.
Ця митрополія в тодішній РУСІ (не Росії, не Київській Русі - це назви-вигадки, що з"явилися пізніше, а саме - РУСІ) підпорядковувалася напрямку Константинопольському патріархові.
Чому? Бо ні Москви, ні Московського патріархату тоді ще не було.
Перша згаадка про Москву - 1147 рік.
Перша згадка про Московський патріархат - це XVI століття.

Так що не грузи народ інфою від московських попів-"лабутенщиків".

Спостерігачу
варто УВАЖНО ПРОЧИТАТИ мій другий пост.
Для «особо одаренных» повторю:

«Віками була собі Українська православна церква (неподільна)»
Написано ж: ВІКАМИ.

Я не заперечую, що православ`я на нашій землі з центром в Києві з`явилось раніше, ніж на території теперішньої Росії, це історичний факт.

Питання не в тому, в якому році з`явилось православ`я, питання НАВІЩО замість однієї церкви УПЦ було створено дві: УПЦ МП і УПЦ КП.
До цього церква була неподільна, канонічна, скажу більше: мирно співіснувала з іншими релігіями. А тепер кожен прихожан має вибрати:
він МП чи КП і «до посинения» чморити свого опонента, безпідставно вішаючи ярлик агента. Навіщо цей розбрат?

Пригадується притча про батька, який запропонував дітям розломити віник. Цілий віник – розломити важко. А по прутині – легко. Так і народ на своїй землі об`єднаний релігією важко знищити. А МП і КП самі одне одного….

Істина, як це не сумно, десь посередині.

P.S. А те, історію почитав, - похвально. Не зря значить теми створюють.

Граалю

Що значить "єдина, канонічна"?

Для мене канонічним є Константинопольський.

Ще є Єрусалимський, Антіохійський, Московський патріархати.

Проте коли вже був Константинопольський (якому підпорядковувалися приходи РУСІ, без Московії, якої ще не існувало) - то Московський навіть не "планувався".

Канонічні – це визнані православ`ям світу за церковними правилами.

До них відносять:
- більше 10 автокефалії (Константинопольська, Олександрійська, Румунська, Болгарська, Російська автокефалії тощо)
кілька автономних в юрисдикціях (Фінляндська в юрисдикції Константинопольської)
кілька самоврядних у складі.

Крім цього є такі, які себе назвали.
Скажу більше, можливо когось здивую, в Україні є (в 2015 році точно була) ще й Українська автокефальна православна церква.
АЛЕ…
Від того, що хтось себе якось назвав, як юридичну особу по документам, ще не випливає статус автокефалії по церковним правилам.
Є певна процедура отримання автокефалії, якщо не помиляюсь - для канонічної церкви.

Для УПЦ до поділу це було можливо. І всі прихожани мали б спокій.
Задокументований історичний факт:
«27 жовтня 1990 року Архієрейський собор Російської православної церкви скасував Український екзархат і заснував самоврядну з правами широкої автономії Українську православну церкву».

Після поділу маємо:
УПЦ МП – канонічна, проте не рветься до автокефалії, є самоврядна у складі РПЦ, має самостійність в управлінні, якої не було 1921-1990р;
УПЦ КП - хоче автокефалії, проте (цитата з вікіпедії): на сьогодні перебуває у неврегульованому канонічному статусі.

Тут, в таких церковних тонкощах, зовсім не претендую на роль знатока. Константинопольському патріархату, їхнім зборам-соборам видніше, чому УПЦ КП з 1992 року і до цього часу вони не визнали канонічною. Певно є причини. Значить в цьому напрямку й треба працювати. Має ж бути конструктивний спосіб вирішення укр. питання по церковним канонам і без «звездных воен» прихожан.

Ох і навязала комуна нам цю псову мову! Представимо приміром , коли десь у католиків наприклад у Польщі ксьондз проводив би службу російською мовою.
Або інше, чому в нашому українському місті на 40 тис. населення аж дві церкви МП серед усих інших?

Іван пише: Або інше, чому в нашому українському місті на 40 тис. населення аж дві церкви МП серед усих інших?

Хіба 2? не 3?

Не розумію, чому Грааль веде мову про канонічність/неканонічність УПЦ КП "з кінця", а не "з початку".
Шановний, для більшої половини українського народу УПЦ КП - це рідна, своя, а отже і канонічна церква, тому що саме вона не відвернулася від українських героїв, які захищають територіальну цілісність України на Сході від московської саранчі.
Нині Кіріл та його братва з МП всіляко налаштовують проти УПЦ КП впливових світових православних лідерів, втім, правда завжди переможе.
Я не розумію, чому українським вірянам із УПЦ КП, витоки якої (Київська митрополія) сягають Х століття, виправдовуватися перед тими, в кого свій патріархат з"явився аж у 1568 році.
До речі, коли МП набереться сміливості і таки називатиме свій філіал в Україні не "УПЦ", а "УПЦ МП"?