Виставка «Биківня – територія пам’яті» містить унікальні документи й фото з українських архівів, що надають інформацію про історію злочинів, скоєних комуністичною владою в Україні в період 1937-1941 рр., історії жертв та їхніх катів, про історичні події, які ретельно приховувались, а також зорієнтує суспільство у питаннях щодо складу і змісту цих нелюдських злочинів.

Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» — заповідник національного значення, найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937—1941 років на території України. Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні почала офіційно відлік своєї діяльності навесні 1937 року. Упродовж 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних у київських в’язницях НКВС для таємного поховання у Биківнянському лісі. Кількість похованих остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може ставити від 20 до 100 тисяч осіб. За даними, опрацьованими співробітниками Галузевого державного архіву СБУ та Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», на сьогодні встановлені прізвища понад 18,5 тисячі осіб, похованих в Биківні, але наукові пошуки тривають. Найбільше число розстрілів припадає на 19 травня 1938 року – за рішенням трійки при Київському управлінні НКВС за цю ніч розстріляли 563 людини.

Серед похованих у Биківні – художники Михайло Бойчук, Василь Седляр, Софія Налепинська, Микола Івасюк, Микола Касперович, Іван Падалка, письменники Майк Йогансен, Михайль Семенко, Вероніка Черняхівська, Мирослава Сопілка, Іван Маловічко, Яків Водяний, Юрій Вухналь, Яків Савченко, Степан Бен, науковці Олександр Асаткін, Гнат Ручко, Петро Супруненко, Юрій Ткаченко, Іван Миронівський, Олександр Пучківський, Володимир Білий, актори й режисери Борис Дробинський, Януарій Бортник, Сергій Каргальський, Кирило Гетьман, Йосип Їжакевич, музейники Федір Козубовський, Неоніла Заглада, Лідія Шульгіна, Трохим Тесля, церковні діячі – Василь Липківський, Юхим Калішевський, Марко Грушевський, Юрій Міхновський.

Виставковий проєкт реалізується в рамках співпраці між КЗК «Музей пропаганди» Хмельницької обласної ради та Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили».

Друзі, ми запрошуємо вас до нашого музею на зустріч з художником, ілюстратором, плакатистом, театральним художником, digital-художником – Нікітою Тітовим!
Роботи Нікіти Тітова поширюють в соцмережах та розбирають на аватарки. Кожен його плакат вражає своїм глибоким сенсом, влучно та лаконічно візуалізує те, що відбувається в країні і болить.
Вони привертали увагу до подій Революції Гідності, війни на Сході, становища українських політв'язнів в російських тюрмах, болючого сьогодення. Роботи різні за тематикою й оформленням, але кожна людина може знайти щось для себе і про себе.
Нікіта Тітов є надзвичайно неординарна та цікава особистіть.
✅Він є художником вистави про війну на Донбасі “Чуваки не святкують, або Ukrainian” від театру «Ампулка», прем’єра якої відбулася у грудні 2020 року.
✅Влітку 2020 року у садочку Харківського літературного музею відбувся проєкт «Казавмазав» — своєрідна мистецька «дуель» художника Нікіти Тітова та поета Івана Сеніна. Спільний творчий проект у якому перегукуються між собою вірші та малюнки митців.
✅Плакат Нікіти Тітова «Передова», на якому зображені військовий і медик став ескізом поштової марки, яка 1 червня 2020 року введена в обіг.
✅12 жовтня 2020 року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету України «Передова» номіналом 5 гривень. При її створенні були використані образи з однойменного плакату Тітова.
✅Нікіта Тітов є автором обкладинок понад 10 книг, зокрема Володимира В’ятровича «За лаштунками «Волині-43» та «(Не)історичні миті».
✅Художник є одним з авторів настільної гри Харківського літературного музею «Супер! Герой!».
✅За власним висловом, пише у жанрі «наївне мистецтво». За допомогою двох кольорів та однієї лінії передає як біль, так і сміх.
Приходьте, буде цікаво!
?А ми нагадуємо, що у нашому музеї, за сприяння Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum , Український інститут національної пам'яті та Центр Досліджень Визвольного Руху, діє персональна виставка робіт Нікіти Тітова, яку можна відвідати щодня з 9.00 до 17.00.
На фото роботи Нікіти Тітова.

18 березня у Музеї пропаганди у Шепетівці відкривається “ШЛЯХ СВОБОДИ” виставка плакатів Нікіти Тітова. Вона присвячена українським реаліям від початку Революції Гідності та війни на сході України. Серед них – роботи про Майдан, ключові події війни на Донбасі: Іловайськ, битва за аеропорт, режим тиші, життя на лінії зіткнення.
Особливістю творчості Тітова є лаконізм і глибокий сенс, захований у кожному плакаті. Образи волонтера, добровольця, розвідника, патріота передають суть трансформації, що відбулася з українським суспільством. Талант митця ретранслює нам самих себе, і нас – світові. Тут – фронтова тиша і відродження української нації – патріоти та воїни – її кров.
“Наша країна і наша свобода тримаються на нашій армії, наших добровольцях, наших волонтерах, на людях у яких вона в серці. Занадто багато випробувань, занадто складний час. Війна, вірус, криза, але залишається віра, що все можна перемогти, хай так і буде”, – пояснює Нікіта Тітов.
Нікіта Тітов – відомий український художник, ілюстратор, плакатист. Народився у 1973 році у місті Їхві, Естонія. Художню освіту здобув у Харкові. Працює в Харківський ЛітМузей.
? ЕКСПОЗИЦІЯ ДІЄ: з 18 березня до 02 травня, щодня без вихідних, з 9:00 до 17:00
? МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: Музей пропаганди, вулиця Островського, 2, м. Шепетівка, Хмельницька область
? ВАРТІСТЬ ВХІДНОГО КВИТКА: для дорослих – 40 грн, для дітей та студентів – 20 грн. Передбачено пільги для людей з особливими потребами, учасників бойових дій, дітей-сиріт, малозабезпечених та дітей, батьки яких є учасниками бойових дій.
Організатори: Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum, Український інститут національної пам'яті, Центр Досліджень Визвольного Руху, Музей пропаганди, Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА, Хмельницька обласна рада.
#МузейМайдану #шляхсвободи #мистецтво

Виставка соціального плакату до дня народження Тараса Шевченка “Шевченко forever”.
Засобами соціального плакату поезія Шевченка переосмислюється та набуває нового звучання. Соціальний плакат порушує соціальні проблеми, де віршовані рядки Кобзаря стають слоганами до плакатів з питань української соборності, незалежності та євро інтеграції. Пророче слово , розміщене у сучасному контексті, подане сучасною візуальною мовою, звучить по-новому, не заангажовано.
Досягненням цього проекту стало розуміння молоддю універсальності та позачасовості постаті Шевченка для України, відхід від стереотипного сприйняття.
Цікавими є роботи, які трансформують Шевченкове слово мовою коміксів, смайликів та інших неординарних образів, що свідчить про здатність молодих дизайнерів до нешаблонного мислення і прочитання поезії Кобзаря.
Роботи надані Черкаським обласним художнім музеєм.

Мистецький проєкт “Майдан: простір творчості” впродовж 2018–2020 років експонували в Києві, Одесі, Мелітополі, Хмельницькому, Львові, Конотопі й Опішні. У 2021-му роботи студентів-дизайнерів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури приймає Музей пропаганди у Шепетівці Хмельницької області.
Експонати виставки створені в революційний рік під керівництвом професора Віталія Шості. Викладач сфокусував дипломні та курсові роботи на Майдані, попри те, що вже пів року кожен підопічний мав затверджену персональну тему. “Майдан: простір творчості” – це 74 мистецькі об’єкти про Революцію Гідності, а також календарі та плакати, присвячені російській інформаційній і військовій агресії.
На виставці буде представлено:
“Автограф Майдану” – серія акцидентних абеток, де авторка Ольга Кисельова використовує прототипи шрифтів, застосовуваних майданівцями в різний спосіб і на різному матеріалі.
“Апостоли гідності. Відважний щит України” – серія з 12 плакатів від Марини Шевчук. Вона поєднує, вишиковує стрій щитів – уособлення захисників Майдану поряд зі священними гаслами-посланнями, які були сенсом життя героїчних оборонців.
“Це – медіавійна” – серія плакатів Марини Лукашенко. Авторка викриває цинічну політику Росії у використанні інформаційної зброї, яка деформує свідомість населення передусім країни-окупанта.
Календарі та плакати на тему Майдану, присвячені російській інформаційній і військовій агресії.
Цей край – особливо пам’ятає Євромайдан і його учасників. 10 Героїв Небесної Сотні народилися на Хмельниччині. Один з них – Микола Дзявульський – був уродженцем Шепетівки.
ОРГАНІЗАТОРИ ТА ПАРТНЕРИ: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, майстерня графічного дизайну НАОМА професора Віталія Шості, Український інститут національної пам’яті, Музей пропаганди у Шепетівці, Хмельницька обласна рада.
ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ: 12 лютого 2021 року о 12:00.
ЕКСПОЗИЦІЯ ДІЄ: з 12 лютого до 14 березня, щодня без вихідних, з 9:00 до 17:00.
ВАРТІСТЬ ВХІДНОГО КВИТКА: для дорослих – 30 грн, для дітей та студентів – 15 грн. Є пільги для дітей дошкільного віку, школярів-напівсиріт, школярів-сиріт, вихованців шкіл-інтернатів, інвалідів, дітей з багатодітних сімей, учасників бойових дій, учасників АТО, дітей війни, для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: Музей пропаганди, вулиця Островського, 2, Шепетівка, Хмельницька область.
Тел.(03840) 4-14-74
ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ – прес-служба Національного Музею Революції Гідності:
press@maidanmuseum.org, +380 98 661 18 33.