На Новий рік, Різдво люди люблять пригощатися вином. Адже воно корисне і хворій, і здоровій людині, якщо, зрозуміло, вживати його помірно. Людина мусить дивитися на вино як на продукт, що у невеликих дозах доповнює різні продукти харчування. — Біле сухе може стати додатком не лише до салатів, пісного та світлого м’яса, фруктів чи цукерок, а і до гарячих супів: юшки, бульйонів з курки або іншої птиці. До речі, білі столові вина можна вживати як за підвищеної, так і за низької кислотності, оскільки воно збалансовує її.

А ось сухе червоне вино так і проситься до жирних сортів м’яса. При цьому не забувайте головне правило споживання будь-якого вина: трапезу починаємо з їжі, а потім поступово приєднуємо до неї напій.

Що стосується вибору фаворита до святкового столу, то найкраще з цим завданням впорається брют — сухе біле вино, в якому вміст цукру не перевищує 1–3%. До речі, цей напій універсальний: він поєднується абсолютно з усіма стравами.

Для його виготовлення використовують найкраще виноградне вино. — Важливо знати, чим гірше вино, тим більше в нього додають цукру, оскільки за рахунок солодкого присмаку ховають недоліки. Зауважу, що серед класичного шампанського напівсухе — найсолодше. На відміну від світлого, червоні ігристі вина гарні, коли містять цукор, але не більш як 5–8%.

Шампанське традиційно смакує із фруктами, шоколадом, смаженим мигдалем, морозивом, сиром.

Проте отримуючи насолоду від смаколиків і правильно поєднаних із ними горілкою, коньяком чи вином, не забувайте головного: в центрі святкового застілля повинні бути не алкогольні напої і велика кількість їжі, а веселощі, танці, музика, жарти, ігри.

— Як обрати вино до святкового столу? Це питання непросте, адже в нас нема ні спеціальних журналів, ані брошур, які б виступали порадниками у виборі напою. Тому потрапляючи у відділи магазинів, де воно продається, людина розгублюється від великої кількості пропозицій.

Коли обираєте вино, то, по-перше, шукайте сортові сухі та напівсухі столові вина виробників, у якості яких ви впевнені і які мають багаторічну історію існування — не менш як 20—30 років. Зауважу, що сортовими вважають лише вина, вироблені переважно з одного сорту винограду: аліготе, совіньон, ркацителі, каберне, рислінг. Можливе поєднання двох сортів, наприклад мерло-каберне.

Напівсухі вина, як правило, створюють із кількох сортів винограду.

Обов’язково звертайте увагу на місце походження вина та його назву. Найкраще, коли в ньому використовується назва сорту та місце вироблення: «Аліготе Коктебель», «Рислінг Кримський», «Мерло Коблеве». Щоправда, іноді трапляється, що назва не прив’язана ні до сорту, ні до місця виготовлення. Тоді звертайте увагу на те, де і хто виробляє. Поза сумнівом, найкраще купувати напої у фірмових магазинах.

 

І насамкінець: відмовтесь від вина з назвами «Приморське», «Слов’янське», «Біле міцне», «Рожеве міцне», «Портвейн 777», «Десертне» тощо.

АЗИ ДЕГУСТАЦІЇ

Перший крок — оцінювання вина на вигляд. Звертайте увагу на колір та густоту напою, яка визначається тоді, як ви похитаєте бокал з вином. Якщо продукт якісний, то стінками скляного келиха повинні стікати, як кажуть сомельє, слізки та ніжки.

17-2(1)

Другий крок — оцінювання запаху, тобто букета вина. Спочатку ви підносите келих до носа на відстані 3–4 сантиметрів і вдихаєте аромат. Потім бокал з вином збовтуєте, щоб наситити напій киснем, бо саме тоді його аромат розкривається найбільше. Якщо вино гарне, то його букет від етапу до етапу повинен розвиватися.

Наступне — це смакова оцінка напою. Перший ковток повинен бути дуже маленьким і лише для того, щоб освіжити наші рецептори. Під час другого ковтка, який називається аерація, ви набираєте в рот трохи вина і поступово починаєте всмоктувати в себе повітря для надходження до напою кисню. У цей момент відразу відчуєте його смакові зміни. І третій ковток оцінює післясмак вина — це найсильніше відчуття. Якщо це гарне вино, то післясмак відчуватиметься довше.

Останній етап дегустації — аромат порожнього бокала. Якщо він триваліший та різноманітніший, то краще вино.