Ось знову загриміли гармати,
І танки зминають пшеницю на лану,
І знову плаче і журиться мати
Коли їй син зібрався на війну.
І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття –
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя…